Історія

Музей археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна майже ровесник самого університету. Підвалини для археологічних досліджень та створення колекції старожитностей у Харківському університеті були закладені університетським статутом 1804 р.

У 1807 р. при університеті було засновано Кабінет старожитностей, основною задачею якого було накопичення та збереження археологічного матеріалу. У тому ж році до кабінету надійшли предмети старовини, привезені з Ольвії та Воронезької губернії. Приблизно в той же час доктором Ландбадом у кабінет старожитностей була пожертвувана етнографічна колекція, зібрана ним під час першої російської кругосвітньої експедиції в 1803-1806 рр. під керівництвом І.Ф. Крузенштерна. Однак колекція кабінету старожитностей поповнювалася вкрай повільно. Так, у 1835 р. вона нараховувала всього 103 експонати. У 1837 р. при Харківському університеті був створений Музей витончених мистецтв та старожитностей, куди були передані колекції різних кабінетів, у тому числі кабінету старожитностей і мюнцкабінету. Однак протягом усього ХІХ ст. колекція поповнювалася спорадично, в основному за рахунок пожертвувань. Таке становище визначалося тим, що планомірних археологічних розкопок в цей період практично не проводилося. Крім того, багато артефактів передавалися і зберігалися у геологічному кабінеті університету.

У ході підготовки та проведення в Харкові ХІІ Археологічного з’їзду на території краю були розгорнуті масштабні дослідження. Знахідки цих експедицій, а також старожитності з приватних колекцій були представлені на виставці ХІІ Археологічного з’їзду, яка почала діяти у серпні 1902 р. Виставка користувалася великою популярністю у харків’ян та гостей міста. За два тижні роботи виставки її відвідали понад 30 тис. чоловік. Після цього більша частина матеріалів виставки перейшла до фондів Музею витончених мистецтв та старожитностей Харківського університету, що дало змогу створити при ньому окремий археологічний відділ.

Коли Археологічний музей став самостійною науковою установою, точно невідомо, але з 1919 р. він уже згадується в літературі. Посаду директора музею обійняв проф. О. С. Федоровський, один із провідних українських археологів 20-30-х рр. ХХ ст.

У 1920 р., у зв’язку з ліквідацією Харківського університету, Археологічний музей отримав статус міського. Музей було переведено до окремого, більш просторого приміщення. Робота музею йшла в різних напрямках. Пріоритет належав науково-дослідній праці, яка виявлялася в збиранні речового та фактичного матеріалу за допомогою археологічних розвідок і розкопок, придбання речей. Популяризація культурної спадщини виражалася у проведенні екскурсій та спілкуванні з кореспондентами. У той же час, проводилася й наукова обробка зібраних матеріалів: класифікація колекцій, опис та змальовування артефактів, підготовка до друку наукових видань, а також складання археологічних мап.

У 1933 р., після відновлення Харківського університету, Археологічний музей увійшов до складу історичного факультету. Після О. С. Федоровського до початку Великої Вітчизняної війни директором музею був його учень — І. М. Луцкевич. У результаті проведення планомірних археологічних розвідок і розкопок харківськими дослідниками в 20-30-х рр., колекція Археологічного музею виросла майже до 200 тис. експонатів. Про значимість цих матеріалів може говорити той факт, що крім місцевих вчених, ними користувалися такі відомі археологи як Б. В. Фармаковський, А. А. Спіцин, М. Я. Рудинський та ін. У музеї зберігалася і нумізматична колекція, в якій нараховувалося близько 40 тис. монет і медалей. У роки окупації Харкова колекції Археологічного музею були майже повністю розграбовані або знищені. Поповнюватися колекція, або вірніше сказати, створюватися заново, почала завдяки розкопкам С. А. Семенова-Зусера з кінця 1940-х років. У другій половині ХХ ст. дослідженнямархеологічнихпам’ятокзаймалисятаківченіХарківського університету як Б. А. Шрамко, К. Е. Гриневич, В. І. Кадеєв, В. К. Міхеєв, В. А. Латишева, Б. П. Зайцев, В. П. Андрієнко, А. К. Дегтяр, А. Г. Дяченко, Ю. В. Буйнов, С. І. Береснєв, А. В. Криганов та ін.

Завдяки їх дослідницькій роботі колекція музею значно розширилася. У результаті цього в музеї утворилися значні колекції предметів епохи бронзи, скіфської епохи, античного періоду, черняхівської та салтівської культур і т. д. З того часу і до наших днів працівники університету щорічно проводять кілька археологічних експедицій, матеріали яких переходять до фондів університетського музею. У повоєнні роки музей очолювали В.І. Кадеєв (1953-1959 рр.), Б. П. Зайцев (1959-1964 рр.), В. П. Андрієнко (1964-1971 рр.), А. К. Дегтяр (1971-1998 рр.).

На початку 70-х рр. ХХ ст. при музеї була створена перша в СРСР Лабораторія спектрального аналізу археологічного металу, що допомагала дослідникам всієї країни. Незважаючи на плідну працю з поповнення фондів, довгий час музей не мав офіційного статусу. Лише у 1998 р., згідно наказу ректора, при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна на базі існуючої колекції старожитностей був створений Музей археології та етнографії Слобідської України (МАЕСУ). У тому ж році директором музею став В. В. Скирда, який виконував свої обов’язки до 2012 р.

З 2012 року музей очолила к.і.н. І. Б. Шрамко. Саме з цього року розпочинається створення нової, постійної експозиції, що розміщена у сучасній Виставковій залі в Головному корпусі університету. У 2015 році наказом ректора Музей археології та етнографії Слобідської України перейменовано на Музей археології ХНУ імені В. Н. Каразіна. 20 листопада 2015 року було урочисто відкрито нову Виставкову залу музею. Нове приміщення Музею має просторі модулі для розміщення тимчасових виставок, сучасне фондосховище та Золоту комору для зберігання особливо цінних знахідок.

Напрями діяльності

У Музей археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна функціонує постійна експозиція «Внесок вчених університету в розвиток археологічної науки», кожні 3-4 місяці відкриваються тимчасові виставки, що презентують предмети як з фондів Музею археології, так і з колекцій інших музеїв Харкова та області. На базі постійної експозиції та тимчасових виставок співробітниками музею проводяться загальні та тематичні екскурсії для відвідувачів різних вікових груп.

На базі Музею археології Харківського національного університету проводяться заняття археологічного гуртка Малого Каразінського університету, а також археологічна практика для студентів 1 курсу історичного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Музей археології є базою для діяльності трьох археологічних експедицій, які досліджують пам’ятки Дніпро-Донецького Лісостепу епохи раннього залізного віку, відоме Більське городище скіфського часу, поселення та могильники пізньоримського часу та пам’ятки доби раннього середньовіччя (керівники І. Б. Шрамко, М. В. Любичев, В. В. Скирда). Матеріали, отримані завдяки цим дослідженням, передаються до фондів музею. Співробітники музею проводять роботу з упорядкування, систематизації та каталогізації колекцій Музею археології. Для кожного артефакту створюється уніфікований паспорт з фотографією та науковим описом експоната. Проводиться наукове вивчення колекцій, результати якого публікуються у наукових виданнях України та світу. При Музеї функціонує архів, де зібрані наукові звіти дослідників та інші документи пов’язані з діяльністю музею та історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна, а також бібліотека.

Досягнення

На базі Музею археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна проводиться робота секцій наукової конференції «Проблеми історії та археології України» під егідою Харківського історико-археологічного товариства. Два співробітника Музею Д. О. Каргіна та С. А. Задніков пройшли підготовку у Реставраційному центрі за фахом «реставрація паперу» та «реставрація кераміки» і отримали відповідні сертифікати.

Протягом року на базі Музею працює дитячий археологічний гурток Малого Каразінського університету (кер. к.і.н. К. Ю. Пеляшенко).

У березні 2018 року спільно з Інститутом Археології України та Спілкою археологів України проведена 1 Всеукраїнська дитяча конференція «Археологіум».

Щороку функціонує виставка, присвячена підсумкам польового археологічного сезону, експонуються найцікавіші знахідки, досліджені археологами Харкова та області. У 2016 та 2017 році на виставці уперше були показані унікальні знахідки із поховань 6 ст. до н. е. представників знатних верств населення Більського городища, знайдених у курганному некрополі Скоробір (розкопки к.і.н. І.Б. Шрамко.) Музейні співробітники підтримують активні наукові зв’язки з колегами з інших наукових і навчальних закладів, регулярно беруть участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях (Україна, Польща, Румунія, Німеччина, Велика Британія). У 2016–2017 році співробітники Музею к.і.н. І.Б. Шрамко та к.і.н. С. А. Задніков брали участь у міжнародному проекті ТОРОІ (Німеччина) з вивчення стародавнього заліза, з 2015 року працюють спільно з Естонським Біоцентром над вивченням ДНК давнього населення України, у 2017 році представляли Більське городище та його колекцію на науковому проблемному семінарі «Скіфські питання» у Королівському коледжі Лондона (Велика Британія).

Нова Виставкова зала музею щорічно приймає понад 15 тис. відвідувачів, серед них почесні іноземні делегації та високопоставлені чиновники країни.

Науково-дослідні теми Музею археології:

1. Формування археологічних колекцій та становлення Археологічного музею Харківського університету 1805 — 1998 рр. (Каргіна Д. О.)- затвержена Ученою радою історичного факультету в 2015 р.

2. Античний керамічний імпорт на Більському городищі скіфського часу (Задніков С. А.) — затверджена на засіданні Ученої ради ІА НАНУ у 2004 р. У 2014 році С. А. Задніков захистив кандидатську дисертацію за цій темою у ІА НАН України.

3. Населення Дніпро-Донецького лісостепу на початку раннього залізного віку (Шрамко І.Б.) — у рамках теми кафедри «Археологія доби бронзи-середньовіччя Лівобережної України», затвердженої на засіданні Ученої ради історичного факультету у 2011 р. (виконана у 2016 році)

4 Більське городище у системі хронології пам’яток Дніпро-Донецького лісостепу (І.Б. Шрамко) — затверджена на засіданні Ученої ради ІА НАНУ у 2015 р.

5. Сходознавство у Харкові в 20-30 р. XX ст. (Андрусішина А. Н.) — затвержена Ученою радою історичного факультету в 2012 р.

Партнери:

1. Інститут археології Національної академії наук України. м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 12. Тел. (044) 418 27 75.

2. Історико-культурний заповідник «Більськ». Полтавська обл., смт. Котельва, вул. Ринкова, 21

3. Харківський філіал національного науково-дослідного реставраційного центра України

4. Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова

5. Художньо-меморіальний музей І. Ю. Репіна

6. Полтавський обласний краєзнавчий музей імені В. Кричевського

7. Естонський Біоцентр. Естонія

Контактні реквізити:

Музей археології, майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

Teл.: +380 (57) 707-51-66

E-mail: maesu@karazin.ua