Власний сайт: http://mineralogy.univer.kharkov.ua/

Кафедра забезпечує підготовку бакалаврів з напряму підготовки «Геологія» за спеціалізацією «Літологія» та спеціалістів і магістрів зі спеціальності «Геологія» за спеціалізацією «Геологія нафти і газу». В перспективі на кафедрі планується відкриття нової спеціалізації по вивченню і використанню вторинних мінеральних ресурсів України.

Строк Термін навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра складає 4 роки. На базі підготовки бакалавра проводиться підготовка магістрів та спеціалістів з геології (строк навчання —1 рік).

Випускники-літологи успішно працюють в наукових установах та геологорозвідувальних організаціях Харківської, Полтавської, Сумської та Чернігівської областей.

Завідує кафедрою доктор технічних наук, старший науковий співробітник, академік Української нафтогазової академії Ілля Михайлович Фик.

Історія кафедри

Мінералогічні дослідження в Харківському університеті ведуться з моменту заснування кафедри мінералогії й геогнозії в 1837 році на базі створеного ще в 1807 році мінералогічного кабінету (пізніше музею). Першими завідувачами кафедри були професори-зоологи І. А. Криницький (1837 рік), І. А. Калініченко (1837–1842 роки), потім учені, які одержали освіту з геологічним нахилом: професор Н. Д. Борисяк (1843–1868 рр.), професор А. С. Брно (1869–1905рр.). В 1863 році з кафедри виділилася самостійна кафедра геології з палеонтологією, однак, за новим статутом 1884 року знову відбулося їхнє об’єднання.

У дореволюційному університеті не велася підготовка кадрів геологів, тому незначні дослідження стосувалися питань мінералогії й петрографії (професори Н. Д. Борисяк, А. С. Брно, П. П. П`ятницький (з 1892 року), В. О. Леваковський і особливо А. В. Гуров). З 1905 року (коли відбулося чергове відокремлення кафедр) по 1917 рік кафедру мінералогії очолював професор П. П. П’ятницький, який вивчав Український щит. Слід зазначити роботи професора К. Н. Савич-Заблоцького по Кавказу, Н. А. Богословського, Н. А. Ремізова, Н. М. Лапіна — з вивчення ґрунтів Курської губернії, А. С. Федоровського — з опису розрізів глибоких свердловин у районі м. Харкова. З 1923 році кафедру очолив професор К. Н. Савич-Заблоцький. В 1933 році у НДІ геології при Харківському університеті аспірантуру закінчили: Л. І. Карякін, Е. К. Лазаренко, Д.П. Бобровник, К. Г. Шандиба, П. Г. Бєлік та інші.

Після відновлення університету в 1933 році на створеному в 1934 році геолого-географічному факультеті було засновано кафедру петрографії. В 1943 році після звільнення м. Харкова виник геологічний факультет, а мінералого-петрографічна спеціальність поповнилася курсом з петрографії осадових порід. З 1943 року на кафедрі став працювати професор С. П. Попов. Після ліквідації НДІ геології наукова праця зосередилася на кафедрах. В 50-ті роки кандидатські дисертації захистили по кафедрі мінералогії Г. Н. Бровков, А. П. Бубнов, П. В. Заріцький, К. А. Поправко. В 1959 році при кафедрі було організовано Харківську групу Українського мінералогічного товариства. Літологічна тематика розвернулася особливо після того, як професор Н. В. Логвиненко очолив кафедру петрографії в 1955 році, а з 1960 року — об'єднану кафедру мінералогії й петро графії. Були надруковані перші монографії з мінералогії й літології (Заріцький, 1959; Логвиненко, Карпова, Шапошніков, 1961). Після переходу професора Н. В. Логвиненка на роботу в Ленінград в 1964 році кафедру очолив П. В. Заріцький, а потім у зв'язку з його вступом до докторантури — професор Л. І. Карякін (1964–1968 роки). І знову з 1968 до 2003 року — професор П. В. Заріцький. В 1986 році кафедру було перейменовано в кафедру мінералогії, петрографії та корисних копалин з передачею їй циклу дисциплін з корисних копалин і геофізики.

Важливою подією в історії кафедри став її 150-літній ювілей, що відзначався в 1987 році, до якого була приурочена виїзна сесія наукової ради Українського мінералогічного товариства АН України, присвячена історії мінералогії, як науки, і історії мінералогічних досліджень в Україні. У ті ж дні кафедрою була організована наукова конференція «150- річчя мінералогії в Харківському університеті».У роботі цих наукових форумів, взяли участь багато видатних учених — мінералоги й геологи Москви, Ленінграда, Києва, Львова, Одеси, Дніпропетровська, Кривого Рогу, Сімферополя, Донецька, Сиктивкара й інших міст. Праці сесії й конференції та інформація про їхні підсумки були опубліковані й стали помітною віхою в розвитку мінералогії в Україні.

З 1987 року за ініціативи професора П. В. Заріцького вперше в Україні було введено в єдиному вузі (і дотепер) нову перспективну спеціалізацію – літологію. З 2003 року кафедру очолює професор І. М. Фик.

Кадровий склад

На кафедрі мінералогії, петрографії та корисних копалин працюють висококваліфіковані викладачі, серед них 3 професори та 2 доценти.

Навчальний процес

На кафедрі є необхідні умови для проведення навчально-методичної та науково-дослідної роботи з спеціалізації «Літологія». Захищаються дипломні роботи, читається низка спецкурсів вперше в вузах України і країн СНГ. Друкуються монографії, наукові статті, навчальні посібники та підручники. Так, вийшов підручник «Геологія з основами мінералогії», затверджений Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів агрономічних, геологічних, екологічних, інженерних спеціальностей університетів ІІІ-ІV рівня акредитаці, та навчальний посібник «Утворення та природне асоціювання мінералів у земній корі для студентів геолого-географічного факультету ВНЗ ІІІ–ІV рівня акредитації».

Наявність висококваліфікованих викладачів дозволяє вести диференційовану підготовку спеціалістів-літологів за окремими договорами з науково-дослідними закладами та ДГП з урахуванням їх побажань (літологи з вугільним чи нафтовим ухилом, фахівці з неметалічних корисних копалин, гірничо-хімічної та агрохімічної сировини тощо). Випускники-літологи починаючи з 1990 року успішно працюють в наукових установах та геологорозвідувальних організаціях Харківської, Полтавської, Сумської та Чернігівської областей. Літологічна спеціалізація органічно пов`язана з важливою для України нафтогазовою галуззю, хоча в рівній мірі охоплює всі без винятку корисні копалини осадової оболонки земної кори.

Попит на фахівців-літологів буде невпинно зростати в міру розширення геолого-зйомочних та геологорозвідувальних робіт в Україні, які можуть і повинні забезпечити власну мінерально-сировинну базу для народного господарства і навіть збільшити річний баланс у зовнішній торгівлі країни.

На кафедрі є спеціалізація «Геологія нафти і газу», що допоможе вирішенню державної проблеми з підготовки геологів нафтогазового профілю.

Перспективи нафтогазовидобувної промисловості України пов`язані з розширенням сировинної бази, так і з удосконаленням технологій розробки нафтових і газових родовищ. Якщо врахувати ще демополізацію нафтогазової промисловості, виникнення в перспективі великої кількості малих нафтогазовидобувних підприємств, то стає очевидною потреба в значній кількості спеціалістів геологів нафтогазового профілю. Так, наприклад, в УкрНДІГазі із 150 фахівців напрямків геології і розробки 90 співробітників — випускники Каразінського університету.

Перспективна потреба у фахівцях нафтогазового профілю на нафтогазових підприємствах східної частини України може складати 15–20 осіб щорічно.

В навчальному процесі кафедри використовуються різні форми: заочна, друга освіта, паралельна освіта, тощо. На кафедрі діє з 1987 року спеціалізація «Літологія», введена спеціалізація «Геологія нафти і газу» з випуску спеціалістів і магістрів. Кафедра проводить роботу по збільшенню студентів на контрактній основі.

Викладачі кафедри беруть активну участь в роботі міжнародних, міждисциплінарних науково-практичних конференцій.

Щороку співробітники кафедри беруть активну участь в проведенні олімпіади «Юних геологів», рецензують роботи, входять до складу журі олімпіади, проводять консультації співробітникам Харків. Обл. СЮТУР з проведення занять з геологічного краєзнавства для школярів області, консультації робіт з геології Малої академії наук. Студенти кафедри- магістранти літологічного профілю роблять доповіді на Міжнародній науковій студентській школі на Уралі (Росія).

На кафедрі вивчаються дисципліни: «Мінералогія», «Геологія родовищ корисних копалин», «Петрографія», «Основи геофізики», «Розробка родовищ нафти та газу», «Літологія», «Екологічна геологія» та «Економічна геологія, «Осадові геологічні формації», «Літофаціальний аналіз» та «Математичні методи в літології», «Геохімія літогенезу та основи конкреційного аналізу», «Геофізична інтерпретація геофізичних даних», «Тверді горючі копалини», «Методи дослідження руд» та «Методологія геологічних досліджень», «Основи геохімії » , «Геохімічні методи пошуків родовищ корисних копалин», «Геохімія техногенезу і геохімічні зміни навколишнього середовища», «Шліхові методи пошуків корисних копалин», «Вища освіта України і Болонський процес», «Корисні копалини України».

Наукова робота

Основна наукова проблематика, яка розробляється на кафедрі, це порівняльне вивчення геологічної будови, літології, мінералогії та геохімії вугленосних формацій України, Росії, Польщі та Чехії і всебічне вивчення унікальних мінеральних утворень у вугільних покладах Донбасу — тонштейнів.

З початку 1950–х років на кафедрі розвивається новий літолого-геохімічний напрямок вивчення осадових порід і пов'язаних з ними корисних копалин: вчення про конкреції — конкреціологія й методика конкреційного аналізу. Кафедра стала визнаним у країні й за кордоном центром з конкреціологічної проблематики й підготовки фахівців і магістрів-літологів, що володіють методикою конкреціоного й фаціально-формаційного аналізів.

Співробітники кафедри є авторами монографії «Енергетична безпека держави: високоефективні технології видобування, постачання і використання природного газу», за яку автори нагороджені Державною премією.

Також на кафедрі ведеться робота з вивчення евапорітових родовищ, пошуку, розвідок і раціонального використання рудних і нерудних корисних копалин: обґрунтування проектів кондицій, розробки нових методик підрахунку запасів, збереження і підвищення використання запасів Сивашського родовища хімічної сировини, вивчення нових видів сировини, геологічної специфіки нетрадиційних типів золото-рідкіснометалевого зруденіння в Україні, охорони навколишнього середовища.

Наукові розробки викладачів кафедри включають в себе формування нових груп пошукових критеріїв, розвитку літостратиграфії, гранулометричних класифікацій уламкових порід та вдосконалення математичного моделювання геологічних тіл.

При кафедрі працюють Харківські відділення Українського мінералогічного товариства та Українського Літологічного комітету НАН України та наукова секція «Мінеральні ресурси регіону та раціональне їх використання» СВНЦ НАНУ та МОН України.