26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства — Чорнобильська катастрофа. Під час проведення перевірки проектного режиму на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталося два потужних теплових вибухи, що спричинили руйнування реактора, в якому на момент трагедії знаходилося 200 тон урану. В результаті пошкодження стальної та свинцевої обшивки в повітря піднялося понад 60 тон радіоактивних матеріалів.

Після вибухів у зруйнованому реакторі залишилося близько 800 тон графіту, що продовжував горіти й спричинив неконтрольовані ядерні та хімічні реакції, виверження з розлому продуктів горіння радіоактивних речовин. Заражена хмара пройшла над європейською частиною СРСР, територією Європи, сходом США. Було забруднено понад 145 тисяч кв. км території України, Республіки Білорусь та Російської Федерації. Лише за три тижні за допомогою піску, бору, свинцю, глини та ціною опромінення тисяч ліквідаторів аварії вдалось ізолювати реактор та запобігти подальшому забрудненню навколишнього середовища. Наразі захистом від розповсюдження радіоактивних речовин слугує залізобетонний саркофаг над четвертим енергоблоком. Проте загроза подальшого забруднення повітря, ґрунту та води продовжує існувати, адже 95 % від кількості радіоактивних речовин, що були на момент аварії в реакторі, залишається всередині зруйнованого енергоблока.

Чорнобильська катастрофа є найбільшою за всю історію ядерної енергетики за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків: десятиденна пожежа на енергоблоці забрала 31 життя — пожежники, які першими прибули на місце катастрофи, не мали протирадіаційних засобів захисту. Понад 600 тисяч людей, які безпосередньо взяли участь у ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, отримали високі дози радіації та непоправну шкоду здоров’ю. Майже 200 тисяч людей було евакуйовано з власних домівок, без права забрати особисті речі та надії повернутися до рідної землі.

Зона відчуження навколо електростанції, мертве місто Прип’ять, спустошені населені пункти слугують нагадуванням теперішнім та прийдешнім поколінням про загрозу, що несе в собі «мирний атом».