Пам’ятник засновнику Харківського університету Василю Назаровичу Каразіну — один із перших пам’ятників у місті Харкові. У 1872 році за ініціативи відомого письменника Г. П. Данилевського Рада Харківського університету у зв’язку з наближенням (у 1873 році) 100-річчя з дня народження В. Н. Каразіна звернулася до уряду за дозволом почати збір коштів на спорудження йому пам’ятника. У жовтні 1874 року губернські земські збори асигнували на це 5 тисяч карбованців і ще таку ж суму — на заснування стипендії імені Каразіна. Через кілька років міністром внутрішніх справ було затверджено «Положення про комітет для спорудження пам’ятника Василю Назаровичу Каразіну». Очолив комітет ректор університету, а також до нього увійшли, крім професорів Д. І. Багалія, А. І. Дудуканова та інших, онук В. Н. Каразіна, письменник і художник М. М. Каразін, його родич поміщик Богодухівського повіту І. І. Каразін і представники губернської земської управи. На відміну від традиційних тоді погрудь на високих п’єдесталах, було вирішено спорудити пам’ятник на повний зріст.

Модель скульптури пам’ятника в глині була замовлена петербурзькому скульптору І. І. Андреалетті, а проект п’єдесталу — академіку архітектури О. М. Бекетову. Автори зобразили В. Н. Каразіна під час промови перед громадськістю міста 1 вересня 1802 року, в якій він обґрунтовував необхідність створення Харківського університету. На п’єдесталі — його слова: «Главным предметом учреждения университета было у меня благосостояние моей милой страны и полуденного края России». На лицьовому боці постаменту — надпис «1805–1905. Василь Назарович Каразин, положивший начало Харьковскому університету».

У 1903 році проект пам’ятника було схвалено земськими зборами і Радою університету. Місцем спорудження затвердили круглу площу на початку головної алеї Університетського саду (де зараз височить монумент Т. Г. Шевченку). У середині 1904 року модель скульптури була схвалена комісією Академії мистецтв, а в наступному році скульптура відлита на художньо-бронзоливарній фабриці в Петербурзі.

Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 20 червня 1907 року.

Пам’ятник декілька разів змінював місце свого розташування. У 1934 році пам’ятник було перенесено до університетського корпусу на Університетській вулиці (поруч з теперішнім культурним центром «Юність»).

У 1958 році пам’ятник В. Н. Каразіну знову було перенесено до міського саду імені Т. Г. Шевченка.

У 2004 році пам’ятник зайняв належне йому місце. Він був встановлений біля головного входу в університет, який з 1999 року носить ім’я свого засновника — Василя Назаровича Каразіна.