18 квітня світова спільнота відзначає Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Свято встановлено в 1983 році з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС) з метою поширення знань про розмаїття світової культурної спадщини, чинники, що їй загрожують, та необхідність проведення ефективної роботи для її збереження. В Україні, починаючи з 1999 року, цього дня відзначають також День пам’яток історії та культури.

Пам’ятники архітектури та історичні ландшафти — це свідки існування давніх цивілізацій та зниклих народів. Організацією Об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) проводиться активна робота з пошуку, виявлення та збереження для наступних поколінь унікальних об’єктів культурного надбання. До Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО занесено понад 1 000 пам’ятників архітектури, археології, історії, культури та природи, серед яких 7 об’єктів знаходяться на території України. Зокрема комплекс храмових споруд у м. Києві — Київський Софійський храм, Києво-Печерська лавра, Церква Спаса на Берестові, Ансамбль історичного центру Львова, Пункти геодезичної дуги Струве, Букові праліси Карпат, Резиденція митрополитів Буковини і Далмації у м. Чернівці, Дерев’яні церкви карпатського регіону Польщі і України, Стародавнє місто Херсонес Таврійський.

Історико-культурна спадщина України є надзвичайно великою, вона формувалася впродовж тисячоліть, містить сліди декількох історичних періодів. Особливої уваги заслуговують історичні центри міст Києва, Одеси, Луцька, Чернігова, Харкова, що представляють поєднання різних художніх стилів та напрямків, відображають найбільш переломні та важливі сторінки української історії. Серед пам’ятників національного значення є також об’єкти пов’язані з Каразінським університетом, зокрема, комплекс будівель на вулиці Університетській та пам’ятник засновнику університету Василю Каразіну.