У Каразінському університеті за ініціативою соціологічного факультету відбулося десяте засідання аналітичного клубу «Соціоreality» на тему: «Група „Українська соціологія": змінити статус?».

Захід відбувся за участю голови правління Українського інституту соціальних досліджень імені О. О. Яременка, завідувача відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Ольги Балакірєвої, журналіста інтернет-видання «МедіаПорт», телеведучого Філіпа Диканя, ректора, академіка Віля Бакірова, завідувача кафедри медіа-комунікацій, професора Лідії Стародубцевої та професора кафедри соціології Юлії Сороки.

Відкрила засідання заступник декана соціологічного факультету Ольга Гужва: «Сьогодні будь-яка спільнота, у тому числі соціологічна, не є локальною, вона прагне бути максимально публічною та затребуваною в глобальному інформаційному полі. Зважаючи на це, аналогія з соціальними мережами у назві нашого засідання не випадкова. Ми маємо з'ясувати чи готова соціологія стати відкритою і бути популярною, чи властива академічному соціологічному співтовариству рефлексія і усвідомлення ситуації, мотивація і готовність до змін, чи усвідомлює соціологічна спільнота ситуацію, що склалася в Україні, і чи можлива в найближчому майбутньому зміна статусу».

Про роль соціології, місце соціолога в епіцентрі суспільних потрясінь, в ситуації зміни орієнтирів та цінностей розповів ректор, академік Віль Бакіров: «Проблема соціології полягає в тому, що вона не має замовника — користувача. Це одна з багатьох наук, які дозволяють вирішувати соціальні проблеми, адже вони є у будь-якому суспільстві і часто дуже гострі: безробіття, злочинність, наркоманія, криза сім'ї, міграція. Без соціологічного знання їх вирішувати дуже складно, і розвинені країни звертаються до соціології. Це не менш складна наука, ніж вища математика чи термодинаміка, вона дозволяє зрозуміти яким чином влаштоване суспільство та як воно діє».

Під час заходу присутні обговорили низку актуальних проблем, притаманних сучасній соціологічній науці та суспільству, зокрема налагодження комунікації всередині соціологічного співтовариства, культуру споживання соціальних знань та інформації,  використання соціальних мереж як інструменту наукової комунікації, взаємодія соціології, журналістики та суспільства, формування громадської думки, необхідність висловлення громадянської позиції у роботі журналіста тощо.