У Каразінському університеті в рамках Міжнародної наукової конференції «Якубинська наукова сесія» відбувся круглий стіл на тему: «Як можлива наукова школа в соціології?», модератором якого виступив ректор, академік В. С. Бакіров.

Завідувач кафедри соціології соціологічного факультету, професор Л. Г. Сокурянська виступила із доповіддю «Наукова школа О. О. Якуби: витоки, етапи розвитку, актуальний стан», в якій охарактеризувала напрямки діяльності школи та наукову роботу її представників у контексті теорії соціальної активності.

«Багато дослідників підкреслюють, що наукова школа виникає в рамках певної організаційної структури: кафедри, відділу, лабораторії, в свою чергу, вона може бути фактором інституалізації певного наукового напрямку. Школа О. О. Якуби, що виникла в межах соціологічної лабораторії, стала базою для створення кафедри, а згодом — і факультету. Найважливішою її характеристикою є атмосфера, сформована в дослідницькому колективі, принципи, закладені її засновником Оленою Олександрівною Якубою: професійна чесність, незалежність, незаангажованість владою, неамбіційність. І головний — соціологи мають досліджувати реальні соціальні процеси», — зазначила Л. Г. Сокурянська.

Про проблеми відродження наукових шкіл у вищих навчальних закладах розповіла радник ректора Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія», професор В. І. Астахова: «Вищі навчальні заклади України, перш за все, харківські, зробили вагомий внесок у процес становлення та розвитку всесвітньо відомих наукових шкіл. І зараз цей процес не зупиняється: спонсорування західних країн за рахунок наших учених триває й досі. Затребуваність високоосвічених кадрів — найважливіший стимул для реорганізації та актуалізації наукової роботи. В умовах повної незатребуваності науки і якісної освіти, систематичного підриву духовних цінностей та моральних принципів вища школа залишається практично єдиним середовищем збереження інтелектуального потенціалу суспільства».

Завідувач відділу соціальної психології Інституту соціології Національної академії наук України О. Г. Злобіна у межах доповіді «Соціально-психологічний напрямок в українській соціології — „школа Л. В. Сохань“» охарактеризувала основні критерії, притаманні науковим школам, — наявність авторитетного ученого, науково-дослідної програми, тривалий період діяльності, зовнішня оцінка колективу. Зі становленням, розвитком та дослідницькою роботою одеської наукової школи соціології присутніх ознайомила доцент Інституту соціальних наук Одеського національного університету імені І. І. Мечникова О. Р. Личковська.

Завершилося засідання доповіддю завідувача відділу соціальних структур Інституту соціології Національної академії наук України, професора С. О. Макеєва на тему «Неможливість та можливість інтерпретації наукової школи», під час якої науковець охарактеризував підходи до визначення та класифікації видів наукових шкіл.