У Каразінському університеті відбулося відкриття Міжнародної наукової конференції «VII Дриновські читання», присвяченої 175-річчю від дня народження професора Марина Дринова.

Захід відбувся за участю ректора, академіка В.С. Бакірова, декана історичного факультету, професора С.І. Посохова, директора Центру болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова, доцента С.Ю. Страшнюка, Головного секретаря Святого Синоду Болгарської православної церкви, архієпископа Стобійського Наума (Димитрова), науковців Болгарії, Польщі, Румунії, Молдови та понад 20 університетів і академічних закладів України.

«Марин Дринов — видатний учений, який уособлює тісний зв'язок між українським, російським та болгарським народами. Саме у Харківському університеті він сформувався як педагог. Сьогоднішня конференція — данина пам'яті видатного професора університету, який зробив вагомий внесок у розвиток слов'яністики та болгаристики», — зазначив В.С. Бакіров.

Під час першого пленарного засідання науковці приділили значну увагу науковій, громадській та політичній діяльності Марина Дринова, акцентували на його внеску у розвиток фольклорної діяльності, окреслили зв'язок ученого з Болгарською православною церквою.

У рамках конференції відбулася презентація книг О.О. Дринова «Взгляд из окопа» та В.О. Сафронова «По следам моего прадеда», монографії С.І. Муртузалієвої «Болгария в тени полумесяца: изучение истории Болгарии и Османской империи в России (XV–первая половина XIX ст.)» та фотовиставка «Переселення болгар в Російську імперію».

Довідково. Марин Стоянов Дринов (Марин Степанович Дринов) — історик і філолог, один із основоположників болгарської історіографії, перший президент Болгарського літературного товариства (нині — Болгарська академія наук). Навчався в Київській духовній семінарії, згодом — у Московському університеті. Здобувши ступінь магістра, працював лектором славістики в Харківському університеті, з 1876 — професор університету.