У Каразінському університеті в рамках реалізації модуля Моне «Історія об’єднаної Європи: ідеї, проекти, інтеграція» за фінансової підтримки Європейського Союзу відбулися XVII Кирило-Мефодіївські читання «Освітньо-культурний простір Центрально-Східної Європи: національні моделі та західні впливи».

«Кирило і Мефодій — це монументальні постаті в історії людства, оскільки своєю духовною й просвітницькою діяльністю служили справі об’єднання народів навколо знання та християнської віри. Творців першої слов’янської азбуки визнають як православна, так і католицька церкви», — зазначив у вступному слові виконувач обов’язків ректора, професор Віктор Катрич. Також він прокоментував, що цього року організатори конференції вирішили об’єднати дві ідеї: європейську й слов’янську; сфокусувавши їх на культурно-просвітницькому просторі Центрально-Східної Європи: від раннього Середньовіччя до сучасності. Це дозволило ретроспективно простежити національні традиції в галузі освіти та проаналізувати інтелектуальні здібності й впливи.

«У структурі Центральної наукової бібліотеки Каразінського університету цього місяця відбудеться відкриття Кирило-Мефодіївського центру з потужним лінгафонним кабінетом, обладнаним сучасними технічними засобами навчання й великим фондом іноземної літератури, передусім балканських та інших європейських країн», — анонсував Віктор Катрич, зазначивши, що це стало можливим завдяки гранту Міністерства закордонних справ Болгарії.

У ході відкриття XVII Кирило-Мефодіївських читань Генеральний консул Республіки Польща у Харкові Януш Яблонський наголосив на важливості співпраці з Каразінським університетом, висловивши надії на подальший розвиток партнерських взаємин у подібному форматі.

Конференція продовжилась секційною роботою, зокрема «Між візантійською та римською традиціями: християнські впливи на Центрально-Східну Європу доби Середньовіччя», «Особливості розвитку освіти в Центральній і Східній Європі: від середньовічної схоластики до раціоналізму епохи Просвітництва», «Організаційні основи системи освіти та основні напрями діяльності викладачів у XIX — на початку ХХ століття», «Освітньо-культурні осередки та національні рухи XIX — початку ХХ століття».