9 травня відзначається День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, святкування якого традиційно проходить з меморіальними та урочистими акціями пам’яті й примирення, покладанням квітів до пам’ятників і могил солдатів, вшануванням ветеранів. Офіційним символом свята є квітка маку, автором якого став харківський дизайнер Сергій Мішакін.

Важливо поважати подвиг ветеранів війни, учасників українського визвольного руху та жертв нацизму, які відважно боролись і здобули перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Харків став одним з європейських міст, що найбільше постраждали в роки Другої світової війни. Загальні збитки, нанесені «першій столиці», обчислювалися десятками мільярдів карбованців. Значних втрат зазнав і Харківський університет: його будівлі були пошкоджені, музейні колекції та бібліотека розграбовані, чимало цінних видань та експонатів вивезені до Німеччини. Професори, працівники й вихованці університету помирали від голоду та злиднів, гинули на фронтах, віддавали свої життя як учасники Руху Опору. Представники університетської спільноти протягом війни виявляли неабияку мужність та героїзм, за що були удостоєні високих державних нагород.

Каразінський пам’ятає безсмертний подвиг студбатівців у роки війни. У музеях університету зберігаються численні експонати й фотографії, копії документів, особисті речі, листи з фронту рідним та близьким, статті в газетах. Поруч із головним корпусом університету знаходиться пам’ятник студбатівцям, які не були професійними військовими, проте боролись на рівні з усіма, віддаючи усі сили й вміння за свободу свого народу. Більшість зі студентського батальйону загинули вже в перші місяці війни, однак вони дали відсіч німецько-фашистським загарбникам й подарували майбутнім поколінням можливість нових звершень.

Героїчні й трагічні епізоди Другої світової війни були закарбовані для нащадків у кадрах військової кінохроніки, зокрема в документальному фільмі «Битва за нашу Радянську Україну» (1943 року), що був створений під художнім керівництвом видатного українського режисера Олександра Довженка й з успіхом демонструвався в Радянському Союзі, США, Швеції, Франції, Фінляндії та інших країнах світу. За посиланням можна побачити, як виглядали Харків та університет після визволення у серпні 1943 року й почути розповіді свідків війни.

До пам’ятних днів у Каразінському університеті працює виставка, на якій представлено листи, предмети побуту, дитячий одяг, шкільне приладдя, іграшки та фотографії, пов’язані з долями дітей часів війни. Відбулась акція «Діти війни (1941–1945): долі та спогади», у рамках якої учні Харківського університетського ліцею читали уривки зі спогадів харків’ян, дитинство яких припало на часи війни.

Також було презентовано відеопроект «П’ять історій про дитинство в роки війни (1941–1945)», учасниками якого стали викладачі Каразінського університету, які пережили війну: доцент кафедри біохімії біологічного факультету Наталія Буланкіна, професор кафедри української мови філологічного факультету Володимир Калашник, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління економічного факультету Матвій Кім, доцент кафедри німецької та французької мов факультету іноземних мов Ліна Маєвська, директор Центру довузівської освіти, професор Вадим Чеботарьов.

Каразінський закликає: шануймо історію й тих людей, завдяки яким існує сьогодення!