24 квітня 2018 року в Каразінському університеті відбувся науковий симпозіум «“Розстріляне Відродження”: Україна і Польща — слобожанський контекст» за участю Генерального консула Республіки Польща у Харкові Яноша Яблонського, віце-консула Республіки Польща у Харкові Яна Здановського, директора Центру міжнародного співробітництва Ірини Штейміллер, декана філософського факультету, професора Івана Карпенка, директора Центральної наукової бібліотеки Ірини Журавльової.

У вітальному слові Януш Яблонський звернув увагу на українсько-польські відносини, зазначивши, що активна співпраця між Польщею та Україною добре помітна на міжнародній арені, а напруження і занепокоєння, які можуть виникати, необхідно вирішувати за допомогою діалогу.

Також він зазначив, що важливо надихати наукові кола на щирі й суттєві дискусії, які будуть вестися вільно та необмежено і допоможуть знайти порозуміння в українсько-польській історії.

З доповіддю «Мар’ян Антоні Рузамський. Життя як спалах...» виступила директор Українсько-Польського культурно-освітнього центру Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова, професор Любов Жванко, у якій ознайомила з основними віхами життя польського художника, майстра акварелі Мар’яна Антоні Рузамського.

Присутні дізналися, що художник навчався в Академії мистецтв у Кракові у стовпів польського образотворчого мистецтва — Станіслава Виспянського, Станіслава Дембіцького, Яцека Мальчевського, Леона Вичулковського та інших, які і прищепили йому любов до пейзажу, народних мотивів, а також він вивчав історію мистецтва на філософському факультеті Ягеллонського університету. Його доля пов’язана з Харковом: у це місто його як австро-угорського підданого депортовано владою Російської імперії у 1915 році.

У своєму виступі завідувач кафедри української та світової літератури Харківського національного університету імені Г. Сковороди, доцент Ростислав Мельників презентував книгу «Літературні 1920-ті: постаті», у якій вміщено нариси про літературний Харків і письменників періоду «розстріляного Відродження».

Крім цього, у межах заходу розглянуто художньо-тематичні особливості творів митців періоду «розстріляного Відродження», зокрема Миколи Куліша, Леся Курбаса, Казимира Малевича, слобожанський аспект націоналізованих художніх зібрань польських колекціонерів, місце польської літератури та мистецтва на сторінках часопису «Нова генерація» тощо.