У Каразінському університеті відбувся науково-практичний круглий стіл «Перспективи розвитку ромських студій на Слобожанщині: напрями дослідження й питання інституалізації», що має покласти початок систематичним дослідженням ромської історії та культури на Харківщині. До участі у заході долучилися історики, соціологи, громадські діячі, представники ромських общин, що дозволило комплексно розглянути проблему запровадження ромських студій на Слобожанщині, визначити наріжні питання подальших досліджень.

«Завданням круглого столу є визначення ступеню актуальності досліджень ромської історії та культури, для вчених та власне ромів, а також пошук можливих шляхів створення соціальної інституції, що в подальшому опікувалася розвитком зазначеної проблеми», ― наголосила модератор заходу, доцент кафедри українознавства філософського факультету Каразінського університету Наталя Аксьонова.

Під час круглого столу відбулося обговорення можливих шляхів впровадження вивчення історії ромів у навчальні програми вищих навчальних закладів Харкова з урахуванням існуючого в Україні досвіду. Низка доповідей стосувалася також різних аспектів ромської історії, побуту та культури, особливостей розселення у регіоні.

«До сьогодні історіографія історії ромів на Слобожанщині не виступала предметом самостійного дослідження. Тому доцільним є знайомство з науковим доробком науковців, що займалися вивченням історії ромів на Слобожанщині. Перші спроби вивчення побуту слобожанських ромів, їх відносин з іншими народами здійснювалися ще в ХІХ сторіччі, зокрема, Дмитром Багалієм», ― відзначила у своєму виступі аспірантка Інституту української археографії і джерелознавства імені М. С. Грушевського Національної академії наук України Тетяна Сторожко.