Центральна наукова бібліотека Каразінського університету — одна з найстаріших приуніверситетських книгозбірень — володіє унікальним фондом книжкових пам’яток, цінних видань і рукописів, який має статус наукового об’єкта, що становить національне надбання. Це близько 85 000 одиниць зберігання — пам’ятки української і світової культури XIІ–XXІ століть: рукописи, архівні документи і друковані видання латиною, грецькою, східними і європейськими мовами, колекції інкунабулів, палеотипів, слов’янські першодруки, періодика ХVІІ–ХХ століть, вагома частина яких не має аналогів в Україні та за кордоном.

Особливу цінність становить колекція грецьких рукописів, найдавнішим з яких є манускрипт XII століття — збірник богословських трактатів отців церкви, тлумачень на «Пісню пісень» Соломона, «Книги пророка Даниїла» тощо. Заслуговують на неабияку увагу оригінальні східні рукописи: перський 1638 року — збірник віршів поета Хакіма Рокна Масіхі; турецькі урядові дефтери кінця XVI століття; манускрипти індійського походження, написані на нетрадиційних матеріалах — чорному папері білими літерами та пальмовому листі; китайський художній альбом ХІХ сторіччя, виконаний на рисовому папері тетрапанаксі.

Найдавнішим слов’янським рукописним артефактом є збірник церковних співів «Ірмологіон», датований XV століттям. Цікавою є унікальна пам’ятка народної медицини — «Лікувальний порадник, або Травник» 1534 року із бібліотеки Івана Грозного, що є першим списком з німецької інкунабули у перекладі російською мовою.

Зберігаються тут й давні офіційні документи: універсали гетьмана Івана Мазепи, укази з підписами Катерини ІІ, Павла I, Олександра І, Наполеона І Бонапарта, грамоти на пергаменті, підписані французькими королями, листи Івана Франка, Михайла Коцюбинського тощо.

Стародруки представлені зібраннями інкунабул, палеотипів, іноземних видань XVI–XVIII сторіч, книгами кириличного та гражданського друку XVI–початку XІХ століть. Колекція видань друкарні Харківського університету, одної з перших в Україні, не має собі подібних в країні і досі: це понад 2 500 примірників українською, російською, латинською, німецькою, грецькою та італійською мовами, що виходили до 1917 року.

Великим є зібрання прижиттєвих видань творів класиків української та світової науки, історії, літератури: Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Олександра Пушкіна, Миколи Гоголя, Льва Толстого, Йоганна Гете, Фрідріха Шиллера, Адама Міцкевича й багатьох інших. Тут містяться книги з особистих колекцій Вацлава Ганки, Олександра Потебні, Дмитра Багалія, Василя Данилевського, Марина Дринова, Миколи Сумцова. Вагома частка видань — з маргіналіями та автографами всесвітньо відомих особистостей.

Це одне з найбільших зібрань літератури в університетських бібліотеках України, на якому базуються численні наукові розвідки не лише українських вчених, а й науковців з європейських країн, США, Канади, Китаю, Бразилії. Рідкісні документи містяться у віртуальних бібліотеках «World Digital Library» та «Європеана», що надають відкритий доступ до світової культурної спадщини, також електронному архіві рідкісних видань і рукописів університету «e-Scriptorium».

Кожен охочий матиме виняткову можливість на власні очі побачити унікальні книги з університетського зібрання. З нагоди Всесвітнього дня книги і авторського права 21 квітня 2016 року у холі першого поверху головного корпусу (майдан Свободи, 4) експонуватимуться перше друковане видання Евкліда в перекладі математика-астронома Джованні Кампано з Новари «Начала» (1482 рік) і Травник Леонарта Фукса, виданий у 1543 році у Базелі, з описом п’яти сотень лікарських рослин і малюнками аквареллю.