8 квітня 2016 року у Каразінському університеті в рамках міжнародної наукової конференції «Якубинська наукова сесія» відбувся круглий стіл «Реформи вищої школи України в оцінках учасників освітнього процесу» за участю першого заступника міністра освіти і науки України Інни Совсун, президента Соціологічної асоціації України, ректора, академіка Віля Бакірова, віце-президента асоціації, завідувача кафедри соціології, професора Людмили Сокурянської, представників профільних установ та вищих навчальних закладів.

Віль Бакіров ознайомив присутніх із проектом, спрямованим на дослідження думки представників академічної спільноти та студентства щодо реформування системи вищої освіти, який реалізовувався у 57 вищих навчальних закладах 16 міст України. У фокус-групах взяли участь понад 150 викладачів та 150 студентів, які висловлювали власну точку зору щодо стану сучасної української освіти, необхідності її реформування, імплементації нового Закону України «Про вищу освіту» та запроваджуваних реформ.

Інна Совсун, якій належить ідея проведення дослідження, відзначила важливість обізнаності управлінців міністерства з приводу ставлення учасників освітнього процесу до реформ у цій галузі та подякувала організаторам проекту.

Презентували результати дослідження представники кафедри соціології: професор Людмила Сокурянська, доцент Юлія Сорока, доцент Олександр Голіков та старший викладач Павло Артьомов.

Сучасний стан української освіти студентами оцінюється задовільно, викладачами — нижче цього рівня. До здобутків вищої школи останніх років учасники опитування відносять прозорість системи вступу та широкий вибір освітніх програм. Проте існує думка, що саме зростання кількості навчальних закладів і вільний доступ до вищої освіти призводять до її знецінення. Серед проблем виділяються низький рівень підготовки більшості абітурієнтів, а також відсутність взаємодії випускників з потенційними роботодавцями і формальна зацікавленість з боку держави в їх працевлаштуванні.

Учасниками фокус-груп акцентовано на реаліях, які вимагають реформування. Викладачі вказують на низький рівень оплати праці й матеріального забезпечення освітнього процесу; заформалізованість документообігу, коли форма превалює над змістом; відносини «центру» і «периферії», при яких перевага надається топовим, насамперед столичним університетам; формальну, а не реальну автономію вищих навчальних закладів у науковій сфері. Натомість студенти відзначають аспекти взаємовідносин з роботодавцями, що ускладнюються через відсутність належної державної політики, проблеми матеріально-технічного забезпечення баз практик та відсутність мотивації до навчання.

Наявне наразі реформування інтерв’юйовані сприймають як ненадійне, непередбачуване, хаотичне і несвоєчасне, висловлюють недовіру і втому від реформ, вказують на існування не реальних змін, а їх імітації. Наголошується на ігноруванні думки пересічних викладачів і студентів при укладанні на законодавчому рівні нових норм основоположних документів, що регулюють сферу вищої освіти. До позитивних змін в системі вищої освіти останніх двох десятиліть респонденти відносять надання можливості студентам самостійно обирати деякі навчальні курси і вступ до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, хоча й ці моменти отримали суперечливі оцінки.

Стосовно імплементації нового закону про вищу освіту студенти відзначають позитивні зрушення в розширенні можливостей студентського самоврядування, підвищенні розміру стипендії, до негативних змін відносять збільшення об’єму самостійної роботи і відсутність зворотнього зв’язку з профільним міністерством, неоднозначну оцінку отримало збільшення терміну навчання в магістратурі. Викладачі ж до плюсів відносять боротьбу з плагіатом, вступ до магістратури на основі базової освіти з іншої освітньої програми, а до мінусів — зміни у переліку нових спеціальностей, найбільша дискусія виникла з приводу процедури присвоєння учених звань доцента і професора та порядку публікації наукових розвідок у виданнях, що входять до реєстру міжнародних наукометричних баз. Представники академічної спільноти висловили сумніви щодо положень про стажування закордоном і академічну мобільність, оскільки законом не передбачено їх державне фінансування. Учасники опитування також акцентували на проблемах вибіркових навчальних курсів, які є такими лише формально, необґрунтовано великій кількості непрофільних предметів у рамках навчальних планів та невизнання українськими вищими навчальними закладами оцінок, отриманих в іноземному університеті під час участі в програмах академічної мобільності.

Звіт викликав жваву дискусію, під час якої обговорювалися зазначені проблеми та окреслювалися шляхи їх вирішення.