30 травня 2016 року
З історії Каразінського університету: перша в Російській імперії університетська лекція українською мовою
Друга половина ХІХ – початок ХХ століття в українській історії позначилися наступом російського самодержавства на українську мову та культуру. Проте навіть у таких складних умовах український національний рух продовжував розвиватися. Значну роль у цьому відігравали викладачі та вихованці Харківського університету. Саме тут вперше на теренах Російської імперії університетська лекція пролунала українською мовою. Людиною, яка не побоялася піти на такий рішучий крок, був визначний український фольклорист та етнограф, професор Микола Федорович Сумцов.
Майбутній науковець народився в 1854 році у Санкт-Петербурзі. Його батько був чиновником, походив із харківських дворян старого козацького роду. Після смерті батька родина Сумцових переїхала на Харківщину. Ще навчаючись у гімназії, Микола почав записувати українські народні пісні, читав твори Івана Котляревського та Григорія Квітки-Основ’яненка. Одразу після її закінчення він вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету. Тут на нього мав особливий вплив видатний філолог Олександр Опанасович Потебня.
За розробку теми «Історичний нарис християнської демонології» студент М. Сумцов був удостоєний золотої медалі факультету. Закінчивши навчання, він деякий час здобував освіту у Німеччині, після чого повернувся до Харкова. В 1878 році він стає приват-доцентом Харківського університету, а за десять років — професором. Крім цього, він був активним членом історико-філологічного товариства при університеті, яке очолив у 1887 році.
Здійснюючи плідну викладацьку та наукову діяльність, вчений не полишав своїх українофільських симпатій, найбільш яскравим проявом яких стала прочитана ним у 1906 році лекція українською мовою. Це викликало великий резонанс серед української національно налаштованої інтелігенції. На лекції був присутній ректор університету, видатний історик Д. І. Багалій, він писав, що лекція справила сильне враження як своїм змістом, так і формою викладу матеріалу. Микола Сумцов отримував багато листів з подяками за мужність та побажаннями продовжити викладання українською. Наприклад, видатний український драматург та актор Марко Кропивницький писав йому: «Не можу переказати Вам тієї втіхи, якою сповнилось старе серце, коли ми прочитали, що Ви промовляли лекцію рідною мовою... Дай Господь Вам здоров’я, віку і снаги на розширення занедбаної мови, котра тліла довгі віки іскоркою манюсенькою!». Схвальні листи М. Ф. Сумцову писали й студенти-українці з Києва, Москви, Дерпта (сучасний Тарту, Естонія).
Про початок викладання українською мовою у Харківському університеті повідомила львівська преса. І хоча влада швидко заборонила читання лекцій українською мовою, почин Миколи Сумцова мав велике значення: він наочно продемонстрував, що українська мова годиться не лише для красного письменництва, нею можна висловлювати і складні наукові ідеї.