24 травня 2016 року
Кирило-Мефодіївські читання: підбиття підсумків
У Каразінському університеті у рамках міжнародного проекту «Розмаїття культур» відбулися XVІ Кирило-Мефодіївські читання «„Отъ васъ бо на вся страны въсегда добрыи законъ исходить“: слов’янські джерела в бібліотеках». Відкриття заходу пройшло в режимі скайп-конференції за участю латвійських колег — голови Сенату Балтійської міжнародної академії Станіслава Буки, доцента академії Надії Пахухіної та професора академії, доктора Оксани Філіної, голови Латвійського старообрядницького товариства Іларіона Іванова, наставника Ензелінської старовірської общини Георгія Замараєва і члена правління Латвійського товариства російської культури, віце-президента міжнародного Пушкінського товариства Анатолія Ракитянського, а також представників Каразінського університету — завідувача кафедри нової та освітньої історії історичного факультету, професора Михайла Станчева, директора Центру краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька, професора Сергія Куделка, директора Центру болгаристики та балканських досліджень імені Марина Дринова, доцента Сергія Страшнюка, директора Центральної наукової бібліотеки Ірини Журавльової.
Присутні ближче ознайомилися зі слов’янознавством в університеті, зокрема з історією викладання курсу слов’янської філології, розвитком літературної полоністики в Каразінському, внеском М. Ф. Сумцова в українсько-болгарський науковий діалог, історичною біографістикою у творчому доробку С. І. Сідельникова, доробком А. Ф. Луньова у музейній і бібліотечній справах, дізналися більше про унікальну слов’янську колекцію університетської бібліотеки. Обговорювалися питання взаємозв’язку християнства і культурної спадщини слов’ян, зокрема кириличні стародруки з фондів бібліотеки Латвійського університету і пам’ятки старослов’янської писемності латвійських старообрядців, а також Харків у міжслов’янських літературних зв’язках та наукова спадщина харківських славістів.
У рамках конференції відбулися презентації видання Анатолія Сагаровського «Матеріали до фразеологічного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини)», випусків «Польського альманаху» — «Польські рефлексії в літературі та мистецтві Слобожанщини» та «Польська діаспора у Харкові: історія та сучасність», екскурсія до університетських бібліотек для ознайомлення зі слов’янськими колекціями і концерт музики польських композиторів.