Один з ректорів Харківського університету Микола Іванович Єллінський народився в 1796 році в дворянській родині. Після закінчення курсу в Слобідсько-Українській гімназії 1813 року він вступив на медичний факультет Харківського університету як казеннокоштний студент, який закінчив зі ступенем кандидата медицини і званням лікаря, і був відряджений в Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію. Згодом його запросили до Харківського університету, де він очолив кафедру хірургії, став ад’юнктом, а пізніше — ординарним професором.

Завдяки праці Миколи Івановича з університету виходили лікарі з повною медичною освітою. Раніше хірургія викладалася лише теоретично, в клініці не проводили операції живим пацієнтам, оскільки кількість штатних хворих була невеликою, тому М. Єллінський заснував так звану амбулаторну клініку і залучав слухачів свого курсу до приватної практики. Йому вдалося підняти хірургію в університеті на рівень кращих медичних закладів країни.

Близько 14 років учений завідував хірургічною клінікою, шість років був деканом медичного факультету, а в 1830 році його обрали ректором Харківського університету. Микола Єллінський був сповнений ентузіазму, прищеплював студентам любов до науки, намагався передати їм якомога більше знань і навичок. Він докладав усіх зусиль, щоб не відставати від науки свого часу і, не шкодуючи коштів, формував хірургічний музей, збирав власну бібліотеку, зокрема унікальні праці з хірургії. Робив він це заради своїх слухачів — його головним прагненням було, щоб вони, залишивши студентську лаву, могли з честю представляти університет і стали першокласними фахівцями.