19 листопада 2015 року у Каразінському університеті з нагоди 225-річчя з дня народження Петра Гулака-Артемовського відбувся науковий круглий стіл за участю ректора, академіка Віля Бакірова, декана філологічного факультету, професора Юрія Безхутрого, директора Центру краєзнавства імені П. Т. Тронька, професора Сергія Куделка та представників каразінської спільноти.

 «Серед плеяди зірок університету Гулак-Артемовський вирізняється як одна із найталановитіших особистостей, адже він зробив великий внесок у розвиток української культури й історію нашого славетного університету, пройшовши весь шлях „університетської кар’єри“ від студента до ректора», — наголосив Віль Бакіров. «Ім’я Петра Гулака-Артемовського для нас має особливе значення, адже він не лише один із основоположників нової української літератури, а й ректор Харківського Імператорського університету», — зазначив Юрій Безхутрий.

Доповідь працівника Центру українських студій імені Д. І. Багалія Марини Домановської стосувалася викладацької діяльності й кар’єрного росту Петра Гулака-Артемовського, який читав курси польської мови, російської історії, географії та статистики, був ад’юнктом, ординарним та екстраординарним професором, деканом історико-філологічного факультету і ректором. Спогади його вихованців свідчать про великі ораторські здібності лектора й красномовство, але водночас студенти висловлювали критику щодо викладання предметів.

За словами професора кафедри історії української літератури Олександра Борзенка, історія особистості Петра Гулака-Артемовського цікава як одна з версій життєвого влаштування українського інтелігента і талановитого письменника, котрий став заручником різноспрямованих культурних процесів, адже будучи прихильником Польщі, мав миритися з російськими реаліями. «Йому як письменнику довелося дотримуватися такої лінії поведінки, яка б не давала жодних підстав запідозрити його в неблагонадійності. Кожен твір міг зашкодити його бездоганній службовій репутації, тому його захоплення літературою відійшло на другий план, стало проявом приватного життя. Обставини не дали повною мірою розкритися творчому потенціалу письменника, доба потребувала чиновників, а не літераторів», — констатував доповідач, відзначивши, що цього року було відновлено відділення полоністики в університеті, започатковане саме П. Гулаком-Артемовським.

Головний бібліограф Центральної наукової бібліотеки університету Юліана Полякова ознайомила присутніх з виданнями письменника та документами, в яких містяться помітки та автограф колишнього ректора.

Під час заходу також було презентовано книгу «Ректори Харківського університету (1805–2014): бібліографічний довідник».