У Каразінському університеті в рамках конференції «Харків як університетське місто» відбулося відкриття виставки «Студенти Харківського університету у „смутні“ часи (1920–1930-ті роки)», присвяченої Міжнародному дню студентів та річниці заснування університету. Захід відбувся за участю ректора, академіка Віля Бакірова, декана історичного факультету, професора Сергія Посохова, директора Музею історії університету, доцента Вікторії Іващенко, завідувача кафедри історії та культурології Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова, професора Ольги Рябченко, аспірантки історичного факультету, куратора виставки Ольги Красько.

Вікторія Іващенко пояснила назву експозиції: «З одного боку, 20–30-ті роки — це дуже складний період в історії України: спочатку українізація і „чистки“, а згодом репресії, з іншого ж боку — реорганізація університету. Тож постало питання: як студенти жили тоді і як адаптувалися до таких умов?». Віль Бакіров наголосив на актуальності теми: «Якщо ми не будемо робити правильні висновки з подій минулого, ми не зможемо створювати гідне майбутнє».

«Університети ілюструють зміни в суспільстві, це своєрідні „соціальні ліфти“, осередки формування нового стилю життя, нових поглядів. У Каразінському ж завжди співіснували різні думки і настрої, а особливо у ті часи», — зазначив Сергій Посохов.

Випускниця університету, авторка монографії «Студенти радянської України 1920–1930-х років: практики повсякденності та конфлікти ідентифікації» Ольга Рябченко подарувала музею атестат вчителя, який отримав студент ХІМО лише через 10 років після завершення навчання, а також робочий план історичного факультету 1938–1939 навчального року.

Під час заходу демонструвалися фото та записи спогадів тодішніх студентів, які згодом стали видатними особистостями. Ці спогади, озвучені сучасними студентами, ілюструють строкатість тогочасного студенства, поглядів, думок, світогляду в цілому. Проте усі вони були єдині в одному, що яскраво засвідчили слова відомого мовознавця Юрія Шевельова: «Університет у мої студентські роки формально не існував. Я мав честь і приємність, вступивши до ХІНО — інституту народної освіти, закінчити іншу інституцію, але в ці зміни фасаду ніхто не вірив, в загальній свідомості залишався університет». Тож згодом Каразінський було відновлено.

Ольга Красько подякувала співробітникам, випускникам та їхнім нащадкам, сучасним студентам за внесок у створення виставки — надання речей з приватних колекцій для тимчасового експонування, та побажала зануритися в ту епоху і відчути її особливість.

На виставці представлені свідоцтво про завершення навчання, залікова відомість, диплом, особова справа студента, звіт практики, курсова робота, конспекти лекцій, заяви, довідки, картотека хімічних елементів, спектограф, вольтметр — речі, які відтворюють академічне життя тогочасного студентсва, а також предмети повсякдення: газети, листи, годинник, столові прибори, ліхтар, календар, праска на вугіллі, рушник, новорічні прикраси, намисто, музичні платівки і навіть парфуми «Червона Москва».

Експозиція працюватиме протягом листопада–грудня. Запрошуються усі охочі.