У Каразінському університеті відбулося відкриття Міжнародної наукової конференції «Харків як університетське місто».

Організаторами заходу виступили кафедра історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету, Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька, Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, Харківський художній музей та архів Польської академії наук.

До складу президії увійшли ректор, академік Віль Бакіров, декан історичного факультету, професор Сергій Посохов, директор Академічної бібліотеки Латвійського університету Вента Коцере, ректор Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія», професор Катерина Астахова, проректор Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, професор Ірина Драч, член Наглядової ради університету, голова правління Харківської обласної організації Національної спілки художників України, народний художник України Віктор Ковтун та директор Харківського художнього музею Валентина Мизгіна.

З побажаннями плідної дискусії та збагачення новими знаннями й ідеями до присутніх звернувся Віль Бакіров: «Не випадково така конференція проводиться саме в стінах Каразінського. Для багатьох Харків та університет — це нероздільні поняття, адже місто не реалізувалося б сповна, якби понад два століття тому завдяки зусиллям Василя Назаровича Каразіна та підтримки місцевого купецтва, дворянства і громадськості не відкрився університет».

«Для Харкова містотворчим був університет, який став не лише освітнім та науковим центром, але й мистецьким осередком. Саме завдяки Каразіну з’явилася перша художня колекція, що містила майже 2,5 тисячі полотен західноєропейських митців, і стала знаковим суспільно-культурним явищем», — зазначила Валентина Мизгіна.

Сергій Посохов презентував низку видань до 210-ї річниці Каразінського університету, серед яких книги «Харківський університет і українська культура», «В. Н. Каразін. Діалоги у часі й просторі», «Почесні члени Харківського університету» та «Ректори Харківського університету (1805–2014)».

У рамках конференції заплановано роботу за секціями, присвяченими університетським ученим та традиціям, питанню бібліотек та архівів в епоху е-культури, бібліотечних, музейних й архівних фондів, а також проведення круглого столу «Vivat nostrum civitas. Студент університетського міста», виставки у Музеї історії та Центральній науковій бібліотеці університету.