У Каразінському університеті розпочала роботу міжнародна наукова конференція «1918 рік в історії Центрально-Східної Європи: до 100-річчя проголошення незалежності УНР та 100-річчя відродження Польської Державності».

На заході були присутні Генеральний Консул Генерального Консульства Республіки Польща у Харкові Януш Яблонський, Консул Генерального Консульства Республіки Польща у Харкові Ян Здановський, директор Програми сучасних українських студій Канадського інституту українських студій Альбертського університету (Канада), професор Володимир Кравченко, директор Державного архіву в Пйотркові Трибунальському (Польща) Томаш Матуш, проректор, професор Віктор Катрич, керівник Українсько-Польського академічного центру науки та культури університету Тетяна Біткова.

Модератором заходу виступив завідувач кафедри нової та новітньої історії історичного факультету Михайло Станчев.

У першій частині заходу почесні гості зустрілися із Віктором Катричем, який розповів історію університету, його значні події та особливості. За словами професора, за роки незалежності Alma mater отримала 28 нагород в галузі науки та техніки.

Також у межах конференції відбулося відкриття виставки «Українські сліди на Пйотрковській землі. Документи Державного архіву в Пйотркові Трибунальському, Польща». Томаш Матуш зазначив, що ідея виставки — показати період співпраці між українцями та поляками перед Першою світовою війною. Серед представлених документів — робочі та наукові записи, особисті листи. Заступник декана історичного факультету з наукової роботи, доцент Роман Любавський наголосив, що історія України та Польщі має багато спільного, а завдання архівів полягає не тільки у зберіганні, а й у популяризації історичних даних. Він висловив надію на продовження співпраці з польськими колегами.

На двадцяти стендах представлено матеріали з історії польсько-українських взаємин початку ХХ століття. Відвідувачі мають змогу ознайомитися з копіями унікальних документів та фотографій, що ілюструють повсякдення українського населення на території Польщі у згаданий період. На особливу увагу заслуговує представлена серед експонатів справа побудови каплиці для інтернованих у Пйотркові українських солдатів (1921 р.), а також документація щодо надання права на постійне перебування для колишніх солдатів. Цікавими є довідки Української дипломатичної місії в Польщі, які підтверджували статус громадянина Української Народної Республіки.

Історичні коментарі та описи документів підготовлені двома мовами: польською та українською. Авторами історичних коментарів виступили працівники архівів та історики, які мають великий досвід досліджень та популяризації історії Пйотркова Трибунальського та його регіону. Завдяки цьому зміст виставки доступний широкому колу відвідувачів.

Офіційна частина конференції розпочалася з пленарного засідання. Михайло Станчев зачитав привітання від ректора університету, академіка Віля Бакірова: «1918 рік є непересічним не тільки для України та Польщі. Він є символом остаточного переходу від традиційного до модерного суспільства. Незважаючи на висновки, до яких ви дійдете в результаті конференції, попри драматичні, а інколи і трагічні сторінки спільного минулого, важливо, щоб ми сьогодні залишались добрими сусідами й разом будували майбутнє, оновлюючи власним досвідом європейську ідею, що нас об’єднує».

Януш Яблонський зазначив, що в міжнародних відносинах з Україною Польща завжди займала активну позицію. Країни об’єднує спільна історія та культура, тому націям дуже легко зрозуміти один одного. За словами Генерального Консула, мета конференції — пам’ятати про національні інтереси та подвиги, що зробили пращури задля нашого світлого майбутнього.

«Історія для нас не є абстрактною, відлуння деяких трагічних подій минулого ми відчуваємо й досі. Харків не чужий полякам. На щастя, українсько-польська історія Східного регіону позбавлена кривавих подій, що відбувались між двома націями на Західній Україні. Інтелектуальний потенціал Харкова дозволяє брати участь у створенні нового українського наративу», — наголосив Володимир Кравченко.

Захід продовжився у форматі доповідей. Усі охочі ставили запитання спікерам.