У ніч з 15 на 16 вересня 2018 року у Харківській обласній філармонії вже ввосьме зібралися усі небайдужі до історії і сьогодення нашого міста на «Ніч історії Харкова».

Співорганізатором заходу виступив Каразінський університет.

На відвідувачів чекали 12 різноманітних лекцій, присвячених історії Харкова, а також авторська екскурсія від директора Харківського приватного музею міської садиби Андрія Парамонова «Харків на світанку».

Зокрема присутні могли дізнатися більше про минуле Харківського університету. З доповіддю «Домова церква Святого Антонія при Харківському університеті» виступила фахівець відділу реклами та брендингу центру зв’язків із громадськістю університету, історик Марина Григор’єва.

«Домові церкви зазвичай будувалися при навчальних закладах або розміщувалися безпосередньо в їхніх будівлях, про що свідчить назва. При Харківському університеті функціонувала одна домова церква — православна. Ідея її будівництва належала попечителю Харківського навчального округу Є. В. Корнєєву. За його проханням 17 січня 1823 року єпископ Харківський Павло (Сабатовський) заклав університетський храм», — зазначила лектор.

Цікаво було дізнатися, що домова церква була названа на честь Святого Антонія — покровителя учнівства, день якого припадав на 17 січня — день урочистого відкриття Харківського університету.

Також Марина Григор’єва прочитала лекцію про особливості лікування студентів в дорадянський період (на прикладі Харківського університету). Вона зауважила, що основним джерелом інформації про стан здоров’я студентів кінця ХІХ – початку ХХ століття є студентські самопереписи. Зокрема відомості про стан здоров’я можна знайти в матеріалах студентського перепису 1909 року, перепису 1902 року, присвяченого питанням захворюваності хворобами, які передаються статевим шляхом, а також у звіті лікаря Харківського університету О. Богданова за 1897 рік.

«Відсутність збалансованого харчування, умови життя студентів (нерідко кімнати з поганим освітленням, незадовільною вентиляцією) тощо знижували опір організму різноманітним шкідливим впливам. Розвивалися недокрів’я і низка різноманітних нервових розладів, зокрема неврастенія. Також санітарні та кліматичні умови Харкова в цей період були не надто сприятливими. Цими причинами пояснюється досить високий рівень захворюваності серед студентів Харківського університету», — розповіла Марина Григор’єва.

Також одним з лекторів був відомий український історик та телеведучий Олександр Зінченко, який розповів про проблеми реконструкції та тяглості історичної пам’яті. На думку дослідника, у випадку травматичних подій минулого необхідно вміти пробачати своїх кривдників, однак не забувати минулі події. Історик визнає, що це завдання надскладне, однак не бачить іншого шляху подолання кризи історичної пам’яті.

Про вулиці старого Харкова розповів Андрій Парамонов. На своїй лекції він показав стару карту Університетського саду та відзначив, що в дореволюційні часи цей сад був традиційним місцем для побачень, також у ньому часто відбувалися дуелі.

Старший викладач кафедри медіакомунікацій соціологічного факультету, історик та журналіст Філіп Дикань прочитав лекції «Бешкетники та порушники нових часів. ДТП початку ХХ століття», «(Не)дозволено цензурою. З історії відносин цензури та харківської журналістики», підібравши цікаві приклади з історії Харкова сто років тому.

Наступна «Ніч історії Харкова» запланована на грудень 2018 року.