22 листопада 2017 року в Каразінському університеті відбулася відкрита лекція «Харківці та високе мистецтво в еміграції».

На початку лекції спікер Антон Бондарєв пояснив, чому в назві події фігурує саме слово «харківці», а не звичне всім нам «харків’яни»: «Слово „харків’яни“ вигадали більшовики в 1930 році, до цього мешканці міста звалися „харківцями“. Тому я категорично відмовляюся вживати це слово».

Основною темою лекції було розкриття особистостей раніше невідомих або маловідомих в Україні «харківців», які емігрували за кордон та стали відомі світу як громадяни інших країн. Лектор підкреслив, що йдеться саме про людей, які народилися на Слобожанщині, а не просто мали зв’язки з Харковом упродовж життя. «Найважливіший критерій становлення „харківця“ — його самоідентифікація з містом. Існувало багато відомих людей, котрі зараз носять звання „великий харків’янин“, але які люто ненавиділи Харків», — наголосив Антон Бондарєв.

Під час лекції лунали імена людей, дізнаючись про яких, навіть не вірилося, що вони народилися та жили на Слобожанщині: поет, на слова якого писали Чайковський та Рахманінов, — Данило Ратгауз; «прекрасніша з прекрасних» відома грецька «світська левиця» Надія Рівз (Круковська); основоположник сербського сучасного театру Юрій Ракі. Також прозвучало ім’я Якова Рубінштейна — адвоката та масона, який, за словами лектора, є «найкращим випускником Каразінського університету».

Наприкінці лекції відбулася дискусія, під час якої автор зазначив, що не слід акцентуватися на людях, які прожили тут рік або півроку, варто зосередитися на реальних «харківцях», адже простіше Харків «придумати», ніж «розкопати».