У Каразінському університеті відбулося засідання клубу української мови та культури «Києво-Печерська лавра та мазепинське бароко».

Організаторами заходу стали центр українських студій імені Д. І. Багалія філософського факультету, відділ реклами та брендингу центру зв’язків з громадськістю.

Модератором заходу виступила фахівець відділу реклами та брендингу центру зв’язків з громадськістю, історик Марина Григор’єва.

«Мазепинське бароко — це унікальний стиль, що мав яскраві особливості і зробив значний внесок у розвиток мистецтва, зокрема архітектури», — звернувся зі вступним словом директор центру українських студій імені Д. І. Багалія Тарас Чугуй.

Присутні переглянули фільм-монолог про долю Івана Мазепи «Анатема», де головну роль зіграв народний артист України Богдан Ступка.

Марина Григор’єва розповіла, що бароко — це стиль в архітектурі, мистецтві та літературі кінця XVI – середини XVIII століть, що виник в Італії. Мазепинське (українське, козацьке) бароко, що розвивалося у XVII–XVIII століттях, відрізняло тяжіння до народної традиції та стилю, звернення до мистецького досвіду попередніх епох.

Лектор наголосила, що Іван Мазепа був відомим меценатом. Загалом за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті гетьмана, за 20 років гетьманування на меценатські цілі він витратив щонайменше 1 110 900 дукатів, 9 243 000 злотих та 186 000 імперіалів.

«Мазепинська доба закарбувалася в історії Гетьманщини як час найвищого її піднесення. У цей період на території Києво-Печерського монастиря побудовані вишукані за композицією споруди та створені унікальні архітектурні ансамблі. Інтер’єри храмів та багатьох інших будівель вміщували велику кількість високохудожніх мистецьких творів. Саме тоді сформувався архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври, що вважається унікальним містобудівним утворенням і визначає національну своєрідність української архітектури», — розповіла присутнім лектор.

Наприкінці присутні переглянули фотоекскурс спорудами Києво-Печерської лаври, збудованими, реставрованими та оздобленими коштом гетьмана Івана Мазепи. Серед них зокрема Троїцька надбрамна церква, Успенський собор, Церква Всіх святих над Економічною брамою, Кам’яний мур, Церква Різдва Богородиці.