11 жовтня 2018 року
Презентація монографії професора Університету Ерлангена–Нюрнберга Юлії Обертрайс
У Каразінському університеті відбулася презентація монографії професора Університету Ерлангена–Нюрнберга Юлії Обертрайc «Імперські мрії про пустелю: бавовництво та іригація в Середній Азії, 1860–1991».
Зі вступним словом до присутніх звернувся декан історичного факультету, доцент Сергій Литовченко: «У ході візиту до Каразінського університету пані Юлія не лише виступить з лекціями, але й презентує власну монографію „Імперські мрії про пустелю: бавовництво та іригація в Середній Азії, 1860–1991“».
Юлія Обертрайс на початку презентації зазначила: «У цій книзі увага сконцентрована на регіоні сьогоднішнього Узбекистану та Туркменістану, в ній висвітлюється безперервність дискурсу та політики поза межами історичного розриву 1917 року. Одним з ключових топів було перетворення „мертвих“ земель на „квітучі оази“».
Метод дослідження автор запозичила в політолога, антрополога, автора книги “Seeing like a state” Джеймса Скотта. Він паралельно прослідковував зміни в суспільстві й природі. Також учений наголошував на існуванні періоду трансформації, що характеризується незмінною довірою до науки та технологій — високий модернізм (high modernism). У своїй книзі Джеймс Скотт розмірковує про геометричні схеми упорядкування життя й зазначає, що часто це не сходиться з життєвими реаліями.
За словами Юлії Обертрайс, «Імперські мрії про пустелю: бавовництво та іригація в Середній Азії, 1860–1991» належить до інфраструктурної історії, екологічної історії, історії імперії та Радянського Союзу. Головними героями книги стали інженери, агрономи, державні чиновники. Серед джерел автор використовувала державний архів Ташкента, вузькопрофільні журнали національного рівня, зокрема «Сільське господарство», «Гідротехніка й меліорація».
У монографії важливою для розуміння теми є мікроісторія освоєння Голодного степу, що базується на мемуарах інженера, одного з організаторів освоєння Віктора Духовного й інших голодностепців. За матеріалами спогадів, автор виокремила кілька факторів, що мотивували молодь долучитися до освоєння, зокрема гарну зарплатню та премії, можливість соціального росту, романтизм освоєння степу, гордість за створення цивілізації на пустому місці, а також зауважила, якою була співпраця людей різних національностей, що мали одну мету.
Наприкінці усі охочі ставили запитання лекторові.