У Каразінському університеті з ініціативи кафедри політології філософського факультету, Університету Джорджа Вашингтона та Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» відбувся круглий стіл «Українська політика в порівняльній перспективі». Захід є частиною програми PONARS Eurasia Університету Джорджа Вашингтона, що спрямована на розробку нових підходів до вивчення проблем зовнішньої і внутрішньої політики, авторитаризму та демократії, безпеки та співпраці в Росії та країнах Євразії, зокрема на пострадянському просторі.

Круглий стіл проходив за участю міжнародних експертів — Катерини Смаглій (Київський офіс Інституту Кеннана, м. Київ), Елізи Джуліано (Колумбійський університет, США), Марлен Ларуель (Університет Джорджа Вашингтона, США), Юрія Мацієвського (Національний університет «Острозька академія», м. Острог), Михайла Алексєєва (Державний університет Сан-Дієго, США), які поділилися з присутніми своїми думками стосовно політичних процесів, що відбуваються в Україні. Зокрема, Катерина Смаглій зупинилася на проблемі становлення громадського суспільства після подій Революції гідності, ступіні його впливу на прийняття рішень та здійснення реформ. Доповідач наголосила, що наразі активність українських громадян зменшилася, проте можна виділити такі напрямки позитивних зрушень, як розвиток волонтерства, залучення громадян до проведення демократичних реформ, боротьби з корупцією, створення нових політичних партій.

Спираючись на дані дослідження українського та російського суспільства протягом останніх десяти років Михайло Алексєєв відзначив, що в Україні та Росії доцільно розділяти об’єднання навколо лідера та об’єднання навколо національної ідеї. Також він виділив три фактори, що впливають на виникнення першої або другої моделі — наступальна чи захисна політика нації, рівень персоналізації влади та рівень збереження довіри людей до державного лідера.

Думками з приводу особливостей політичного режиму в Україні, перспектив проведення якісних змін інституційної сфери з учасниками круглого столу поділився Юрій Мацієвський. У доповіді Марлен Ларуель розкривалися особливості президентського режиму у Російській Федерації, зокрема на прикладі підготовки країни до святкування сторіччя революції 1917 року.

Наприкінці круглого столу відбулася дискусія.