Обрано перший склад Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, до якого увійшли видатні науковці — професор Микола Мчедлов-Петросян, завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету («Природничі науки фізико-математичного та хімічного профілю, науки про Землю») і професор кафедри зоології та екології тварин біологічного факультету Каразінського університету Сергій Утєвський («Науки про життя, медичні науки і пов’язані з ними технології»). Крім цього, до резервного складу комітету залучено професора кафедри ядерної та медичної фізики фізико-технічного факультету Галину Горбенко.

До Наукового комітету Національної ради з питань науки і технологій увійшло 24 вчених, які представляють наукову спільноту, є науковими лідерами, мають визначні наукові здобутки, бездоганну наукову репутацію та довіру у науковому середовищі. Половина складу обрана терміном на 4 роки, друга половина — на 2 роки. Після закінчення каденції члени комітету переобиратимуться.

Основною функцією Наукового комітету є контроль за діяльністю Національного фонду досліджень, основним завданням якого є грантова підтримка наукових досліджень і розробок як для окремих вчених, так і для колективів та інституцій. Це сприятиме функціонуванню прозорої та зрозумілої системи фінансування науки.

Створення Наукового комітету — це початок якісно нового етапу розвитку вітчизняної науки, адже, перш за все, новий орган виступить майданчиком для ефективної взаємодії між дослідниками, органами виконавчої влади та представниками бізнесу. Окрім того, Національна рада з питань розвитку науки і технологій, в рамках якої працюватиме комітет, фактично є першою в Україні установою громадського контролю наукової діяльності, тому стане основною платформою для здійснення реформ у сфері науки та інновацій, інтеграції вітчизняної науки у світовий науково-дослідницький простір.

Відбір членів проводив Ідентифікаційний комітет, який складався з 6 іноземних та 3 вітчизняних провідних науковців. Серед них — і професор Юрій Шкуратов, завідувач кафедри астрономії та космічної інформатики фізичного факультету Каразінського університету.

«При відборі членів комітету ми намагалися оцінювати не лише показники затребуваності робіт науковця, адже цей критерій неможливо застосувати до всіх галузей знань. Насамперед, ми керувались інформацією, наскільки широко людина може мислити у контексті оцінки наукового потенціалу України загалом, а не зупинятися на вирішенні однієї наукової проблеми. До сформованого комітету входять учені, які розуміють, що необхідно робити для розвитку української науки. Головне, що має робити комітет, — правильно розподіляти фінансові потоки на провадження наукових досліджень, що є дуже важливим напрямком, адже обрані члени комітету є визнаними фахівцями на міжнародному рівні, які можуть мислити з позиції інтересів держави, а не власних амбіцій. Сподіваюся, що фахівці, які увійшли до складу комітету, зможуть налагодити комунікацію між урядом та представниками наукової спільноти і пояснити чиновникам, наскільки важлива наука. Це своєрідний канал впливу, який необхідно грамотно використовувати. Сподіваюся, це буде зроблено, бо члени комітету — дійсно видатні вчені, найкращі в Україні», — підбив підсумки роботи Юрій Шкуратов.

Довідково. Загалом до Наукового комітету було висунуто 71 кандидата, з яких 50 представляли Київ, 9 — Харків, 4 — Львів та інші міста. Окрім двох науковців Каразінського університету, до складу комітету увійшли ще два харківських вчених — член-кореспондент Національної академії наук України, професор Юрій Слюсаренко, начальник відділу статистичної фізики та квантової теорії поля Інституту теоретичної фізики імені О. І. Ахієзера Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» Національної академії наук України («Природничі науки фізико-математичного та хімічного профілю, науки про Землю») та професор Лонгін Лисецький, провідний науковий співробітник відділу молекулярних і гетеро-структурованих матеріалів Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України.