П’ять років тому, 20 лютого 2009 року, на борту низькоорбітального космічного апарату «Коронас–Фотон» розпочав роботу унікальний супутниковий телескоп СТЕП–Ф, розроблений і виготовлений за участю фахівців сектору космічних досліджень кафедри експериментальної ядерної фізики фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

СТЕП–Ф — пристрій, що здійснює моніторинг потоків електронів, протонів та альфа-частинок високих енергій в радіаційних поясах землі й під ними, дозволяє вивчати динаміку потоку сонячного випромінювання і просторово-часового розподілу частинок високих енергій на висотах польоту космічного апарату.

Розробка та створення телескопу тривали протягом майже 10 років під загальним керівництвом члена кореспондента НАН України, професора І. І. Залюбовського. Науковим керівником експерименту СТЕП–Ф у складі комплексу наукової апаратури «Фотон» космічного комплексу «Коронас–Фотон» і головним конструктором приладу є завідувач сектору космічних досліджень, кандидат фізико-математичних наук О. В. Дудник.

Супутниковий телескоп, пройшовши льотні випробування, накопичив велику кількість унікальної наукової інформації — ним було зафіксовано наявність третього електронного радіаційного поясу Землі, розміщеного під внутрішнім поясом Ван Алена. Аналогічні результати було отримано американськими супутниками Van Allen Probe-A і Van Allen Probe-B лише у лютому 2013 року, про що оголосило Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки (NASA). Крім того, СТЕП–Ф виявив невідомі раніше фізичні явища у розподілі енергетичних частинок на висотах 500–600 км над рівнем Землі.

У вересні 2013 року колегія Державного космічного агентства України висунула роботу «Розробка та впровадження спектрометрів-телескопів моніторингу зарядженої радіації високої енергії на навколоземних орбітах» для участі в конкурсі на здобуття премії Кабінету Міністрів України за розробку і впровадження інноваційних технологій.

Варто зазначити, що космічні дослідження з використанням бортового наукового обладнання власної розробки, яке створюється, спираючись на сучасні вітчизняні технології, наразі доступні небагатьом країнам.