У Каразінському університеті за ініціативи історичного факультету відбулася відкрита лекція відомої української письменниці, професора Марини Гримич на тему: «Чому Бог настановив чоловіків керувати світом? (Специфіка українських патріархальних відносин)».

Участь у заході взяли відомий український історик, випускник університету, доцент Володимир Маслійчук, доцент кафедри українознавства Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, докторантка історичного факультету Каразінського університету Ольга Ніколаєнко, викладачі та студенти.

Тема лекції пов’язана з публікацією четвертого тому історико-етнологічного дослідження «Народна культура українців: життєвий цикл людини», презентація якого відбулася у рамках зустрічі. Серію томів наукового проекту присвячено окремим періодам життєвого розвитку людини, зокрема перший том — дитинству, другий — молодості, третій та четвертий — періоду зрілості, які висвітлюють питання матріархальних та патріархальних відносин відповідно. Також заплановано випуск п’ятого тому, що розкриє ключові характеристики періоду старості та культу предків.

Під час лекції професор Марина Гримич розповіла присутнім про чоловічу сімейну ієрархію, основні принципи доцільності домінування чоловічої статі в добу орного (домеханізованого) землеробства: «Головні економічні та юридично-правові функції завжди виконували чоловіки, за жінками залишалася сфера обслуговування та допоміжні економічні функції».

Також М. Гримич наголосила на принципах правонаступництва в селянській родині за українським звичаєвим правом: «Після смерті батька все майно належало вдові. Якщо вона не спроможна слідкувати за господарством — старшому з-поміж невідділених синів. Якщо залишалася лише донька — спадкоємцем ставав зять (приймак)».

Головним чином у ході лекції було розкрито питання етнічних стереотипів міжгендерних відносин, економічних та звичаєво-правових чинників моделі патріархальних відносин, що існували в Росії та Україні, охарактеризовано принципи патрилінійності (відлік родоводу по чоловічій лінії), особливості такої форми суспільного устрою як патронімія тощо.