У Каразінському університеті відбулася VIII Міжнародна науково-практична конференція «Від громадянського суспільства — до правової держави», що об’єднала провідних науковців у галузі права України, Росії та Білорусі. Тема цьогорічної конференції — «Проблеми та перспективи реалізації положень нового Кримінального процесуального кодексу України». Захід приурочено до Дня працівників прокуратури України, який щорічно відзначається 1 грудня.

До складу президії увійшли заступник директора Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса Е. Б. Сімакова-Єфремян, декан юридичного факультету, професор Т. Є. Кагановська, заступник декана юридичного факультету, доцент М. В. Даньшин, завідувач кафедри правосуддя, професор М. В. Руденко.

Під час роботи конференції науковці акцентували на перевагах та недоліках нового кримінально-процесуального законодавства. Фахівці виділили низку критеріїв, які дають підстави зробити висновки щодо гуманності, ефективності та справедливості кримінального провадження, зокрема: забезпечення та дотримання інтересів окремої особи і суспільства в цілому; кількість осіб, які утримуються під вартою; кількість випадків втручання у приватне життя шляхом затримання, обшуку, негласних слідчих дій; терміни судового розгляду; місце виправдувального та обвинувального вироків тощо.

Зважаючи на зазначені вище критерії, професор М. В. Руденко виокремив низку переваг кодексу: «Кількість осіб, які потрапили до слідчого ізолятора зменшилася майже вдвічі, широко застосовується домашній арешт — більшість осіб, до яких застосовується цей запобіжний захід в умовах дії попереднього кодексу перебували б під вартою, також істотно зменшилася кількість випадків втручання у приватне життя».

Науковці звернули увагу на збільшення кількості виправдувальних вироків. Зокрема, у першому півріччі 2013 року їхня частка перевершила у 4 рази показники першого півріччя минулого року. На думку науковців, це зумовлено насамперед такими факторами, як відмова від процедури повернення кримінальної справи на додаткове розслідування і впровадження в кримінальне судочинство інституту медіації та примирення.

До головних недоліків кодексу фахівці відносять: термінологічну невизначеність (використання однакових термінів у різних значеннях); неточні формулювання завдань кримінального процесу та визначень процесуальних функцій прокурора; безпідставне об’єднання трьох самостійних правоохоронних органів у єдиний орган досудового розслідування, що включає органи дізнання, досудового слідства та органи, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

Українське суспільство потребує правової захищеності, відповідь на цей запит залежить від працівників органів прокуратури, їхнього фахового та самовідданого виконання службових обов’язків. Адже гідне вирішення професійних завдань є запорукою зміцнення законності та правопорядку.