Учена рада університету вважає за необхідне роз’яснити свою позицію з приводу ситуації, що склалася у зв’язку з меморіальною дошкою Ю.В. Шевельова.

Ю.В. Шевельов — безсумнівно видатний учений-лінгвіст, який здобув широке міжнародне визнання. У 1999 році Учена рада університету проголосувала за присудження йому звання почесного доктора.

Університетська громадськість взяла до уваги наукові заслуги Ю.В. Шевельова, незважаючи на сторінки його біографії періоду окупації Харкова у 1941–1943 рр. Війна — жахлива трагедія і для цілих народів, і для окремих людських доль, і важко сьогодні судити: що і як спонукало вченого зробити той вибір, який він зробив.

Проте університет пам’ятає і свято шанує пам’ять людей, які зробили інший вибір. Про це свідчить пам’ятник, встановлений біля будівлі університету харківським студбатівцям, молодим викладачам і студентам, які пішли добровольцями на фронти Великої Вітчизняної. 

Про це свідчить пам’ятний знак на честь університетських вчених-астрономів, які опинилися в захопленому фашистами Харкові і загиблих від голоду, від бомбардувань, зниклих без вісті.

Про це свідчить меморіальна дошка з іменами 86-ти синів і дочок університету, полеглих у роки Великої Вітчизняної війни.

Чи маємо ми право хоч найменшою мірою ставити під сумнів історичну та моральну правоту їхнього вибору?

Не можна не усвідомлювати, що встановлення меморіальної  дошки Ю.В. Шевельову, з урахуванням усього сказаного, не може не зачіпати почуттів харків’ян, у багатьох з яких рідні та близькі загинули, стали жертвами окупаційного режиму.

Залишається лише висловити жаль, що ім’я Ю.В. Шевельова, який прожив складне життя і давно покинув наш суєтний світ, стало раптом жертвою політичних комбінацій, безмежно далеких від науки та освіти.