У Каразінському університеті розпочала роботу Міжнародна наукова конференція «Чорне море та Причорномор’я як контактна зона цивілізацій і культур (IX Дриновські читання)».

Організаторами заходу виступили Каразінський університет спільно із Болгарською академією наук, Центром досліджень міжетнічних відносин у Східній Європі (м. Харків), Запорізьким, Одеським та Чернівецьким університетами за фінансової підтримки Канадського інституту українських студій Альбертського університету.

До президії пленарного засідання увійшли ректор, академік Віль Бакіров, голова Програми сучасних українських студій Канадського інституту українських студій Альбертського університету, професор Володимир Кравченко, голова Болгарської академії наук, академік Юліан Ревальський, директор центру болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова, доцент Сергій Страшнюк.

З вітальним словом до присутніх звернувся Віль Бакіров: «Тісними є зв’язки двох держав, які закладалися ще у ХІХ столітті. Тоді Марин Дринов очолював одночасно два товариства, зокрема Болгарське наукове та Харківське історико-філологічне. Ця співпраця існує, продовжує розвиватися та з кожним роком доповнюються новим змістом. Зокрема 12 років тому створено центр болгаристики та балканських досліджень імені Марина Дринова, а зовсім нещодавно на грантову підтримку Міністерства закордонних справ Болгарії та за участі університету відкрито Кирило-Мефодіївський центр».

Також він наголосив, що особистість Марина Дринова є унікальною, яка навіть через століття продовжує об’єднувати два слов’янські народи. Науковець входить до рейтингу топ-100 найвидатніших болгар, які зробили найбільший внесок у розвиток країни, а також до топ-100 найвідоміших харків’ян.

«Мені пощастило відвідати кілька балканських країн, і я мав відчуття, що потрапив до України. Традиції, система цінностей, менталітет українців є подібними до балканських народів», — наголосив Володимир Кравченко, відзначаючи актуальність теми конференції, що створює можливості для інтердисциплінарного діалогу і пошуку нових методів описання та аналізу.

Також під час заходу премією болгаристики та балканських досліджень імені Марина Дринова нагороджено доцента кафедри нової та новітньої історії історичного факультету Дмитра Миколенка за монографію «Страсті за Стамболовим: болгарське державотворення у 1895–1920 роках».

Робота конференції продовжилася секційними засіданнями. Загалом у програмі конференції — понад 120 доповідей учених із 10 країн: Бельгії, Болгарії, Греції, Грузії, Македонії, Німеччини, Польщі, Росії, Румунії, Угорщини, — а також з 12 міст України, що представляють академічні установи, класичні та педагогічні університети, музеї й архіви.