25 жовтня каразінська спільнота відзначає день народження видатного українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, лексикографа, письменника, дійсного члена Академії наук УРСР, вихованця університету Дмитра Івановича Яворницького.

Науковець навчався на історико-філологічному факультеті Харківського університету, після закінчення якого залишився на кафедрі російської історії позаштатним стипендіатом для підготовки до професорського звання. Вже у студентські роки Дмитро Іванович визначився з темою наукових досліджень ― історія українського козацтва. За результатами проведеної пошукової роботи, зокрема, археологічних розвідок, збору фольклорних матеріалів, Д. Яворницький у 1884 році прочитав цикл публічних лекцій про запорозьке козацтво. Тематика перших публікацій та лекцій викликала різке незадоволення з боку колег та представників влади, у зв’язку з чим науковця позбавили права викладати в університеті.

У 1885 році Д. І. Яворницький переїхав до Санкт-Петербургу, де продовжив наукову та викладацьку діяльність. У 1886 році його обрано дійсним членом Російського археологічного товариства (м. Санкт-Петербург). У 1892 році вийшов друком перший том фундаментальної праці науковця «История запорожских казаков» (два наступних томи вийшли у 1895 та 1897 роках).

Яворницький зробив вагомий внесок у розвиток історичного краєзнавства та музейної справи. Музей старожитностей Катеринославської губернії, який він очолив у 1902 році, після захисту у Казанському університеті дисертації, став одним з провідних на території України.

Дмитро Яворницький — один з найвизначніших дослідників історії Запорізької Січі, за роки наукової діяльності видав понад двісті праць, присвячених українській історії та культурі, зокрема, збірку «Малороссийские народные песни, собранные в 1878–1905 годах», до якої увійшов знайдений науковцем багатий етнографічний та фольклорний матеріал.