У Каразінському університеті з нагоди Дня музеїв відбувся науково-практичний семінар з народознавства «Рослинна магія українців» за участі завідувача кафедри українознавства філософського факультету, професора Дмитра Чорного, доцента кафедри українознавства філософського факультету Наталії Аксьонової та інших.

Привітав присутніх Дмитро Чорний, зазначивши, що цей захід проходить у дружній і невимушеній атмосфері, що сприяє більш тісному налагодженню контактів та обміну знаннями.

У межах заходу професор кафедри етики, естетики та історії культури Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Михайло Красиков ознайомив із городницькою магією українців, інформацію про яку зібрано під час польових експедицій.

Зокрема він звернув увагу на давні городницькі традиції, яких дотримувалися наші пращури, починаючи з ХІХ століття: «Вважається, що Україна є переважно аграрною країною. Структурувавши основні магічні повір’я і дії, можна визначити такі головні аспекти городницької магії: превентивні (прогностичні) засоби досягнення врожайності, магічні дії під час садіння, правила поведінки на городі, магічні дії для зростання городини, захисту рослин від шкідників тощо».

Завідувач кафедри музеєзнавства та пам’ятникознавства факультету соціальних комунікацій Харківської державної академії культури, доцент Олена Жукова розповіла про досвід очолюваної нею кафедри у використанні методу майстер-класів як засобу музейних комунікацій для популяризації нематеріальної історико-культурної спадщини, зокрема календарної обрядовості. Також учасники заходу переглянули відеопрезентацію, де побачили, як працівники та студенти кафедри застосовують цю комунікативну форму роботи, популяризуючи серед молоді, зокрема, тісторобні традиції.

Виступ доцента кафедри теорії і історії мистецтв Харківської державної академії дизайну і мистецтв Валентини Сушко присвячено розгляду рослинності у сімейній обрядовості. Вона розповіла, яке значення мали та яким чином застосовувалися під час родильних, весільних і похоронних обрядів барвінок, калина, любисток, верба тощо.

Крім цього, присутні дізналися про косметичні засоби, вироблені на основі давніх традицій, значення рослинних візерунків на одязі. За словами студентки 2 курсу кафедри музеєзнавства та пам’ятникознавства факультету соціальних комунікацій Харківської державної академії культури Олени Павлюк, косметикою часів Київської Русі були сік малини, вишні, буряк, сажа, пшеничне борошно, крейда, шкірка цибулі, барбарис, листя яблуні, ромашка та інші рослини.

Також усі охочі взяли участь у майстер-класі з плетіння лікувального вінка на Трійцю.