8 травня 2018 року
Засідання клубу української мови та культури «Жіночі голоси історії. Олександра Єфименко»
У Каразінському університеті відбулося засідання клубу української мови та культури «Жіночі голоси історії. Олександра Єфименко». На заході були присутні директор Центру українських студій імені Д. І. Багалія Тарас Чугуй, директор Центру гендерної культури Тетяна Ісаєва, студентка 2 курсу академії культури та мистецтв факультету культурології кафедри музеєзнавства та пам’яткознавства Олена Павлюк.
Модератором заходу виступила екскурсовод, координатор громадських ініціатив «Мандруймо Україною», «Екскурсії без обмежень» Вікторія Склярова.
«Вже два роки ми проводимо екскурсію під назвою „Невідомі історії відомих харків’янок“. Знаходити інформацію було досить важко, адже на 20 чоловічих імен приходиться лише одне жіноче. На сьогодні у нас вже є понад 50 жіночих імен, серед яких і Олександра Єфименко — український історик і етнограф, перша жінка у Російській імперії, яка здобула ступінь доктора історії», — зазначила на початку заходу модератор.
До уваги всіх присутніх був представлений промо-відеоролик «Невідомі історії відомих харків’янок», де згадувались імена Варвари Каразіної (мати Василя Каразіна), Дар’ї Оболенської, Варвари Медех та інших.
За словами екскурсовода, сім’я Єфименків — Олександра та Петро брали активну участь у громадському житті Харкова. Багато праць своєї наукової діяльності подружжя присвятило останньому кошовому отаману Запорізької Січі Петру Калнишевському, відкривши світу невідомі сторінки історії козацтва.
Померла Олександра Єфименко за трагічних обставин на хуторі Любочка разом з донькою Тетяною під час нападу банди.
Продовжуючи тему видатних харків’янок, Олена Павлюк виступила з доповіддю, що присвячена Христині Алчевській — письменниці, драматургу, прозаїку, та педагогу, на честь якої у Харкові названо одну з вулиць. По закінченню викладення матеріалу студентці подарували збірку праць Ганни Барвінок.
Також Вікторія Склярова розповіла про інших жінок, які зробили великий внесок у розвиток громадського, наукового, культурного життя міста — поетесу Марусю Вольвачівну, фольклористку Касандру Костан, актрису та письменницю Галину Орлівну та інших.
«Роль жінок в історії дуже часто порівнюють з виразом „вишити білим по білому“ — адже важливість їхнього внеску у знакові події помітна тільки якщо „придивитися“, поглибитися у деталі. В історії Каразінського університету багато самодостатніх жінок, які „сказали своє слово“ у різних науках», — наголосила Тетяна Ісаєва та навела приклад фотографії 1911 року, що зберігається у Музеї історії університету, де зображено шестеро жінок-випускниць, які перші отримали вищу освіту в галузі медицини і право лікувати.
Відстоювання прав жінок та тема гендерної рівності дуже актуальна у наш час. Цікаво, що з 8 на 9 травня по всьому світу проходить «Жіноча історична ніч» — акція, яка об’єднує жінок з всього світу. Наприклад, в Іспанії жінки виходять на вулицю у широких капелюхах з гострим верхом та гаслом: «Ми доньки тих самих відьом, яких ви не спалили у Середньовіччі».
Вікторія Склярова запросила приєднатись до проекту «Невідомі історії відомих харків’янок», зазначивши, що за кожну оригінальну історію автор отримає екземпляр книжки відомої української письменниці Віри Вовк.
Наприкінці заходу всі бажаючі мали змогу задати питання доповідачам.