У Каразінському університеті відбувся круглий стіл «Продовжуємо вчитися, продовжуючи вчити» (до 90-річчя Іди Ковальової та Володимира Ядова), який зібрав фахівців з соціології Харкова й інших міст України та тих, хто особисто знав і працював з Ідою Ковальовою й Володимиром Ядовим.

Відкрила захід декан соціологічного факультету, доцент Олена Мурадян та зауважила, що цей круглий стіл, з одного боку, є місцем зустрічі колег-соціологів, але й заходом пам’яті двох видатних учених, у яких присутні вчилися й зараз продовжують навчатися, а також можливість задуматися над тим, що відбувається у соціологічній науці зараз.

Також поділився своїми спогадами про Іду Ковальову та Володимира Ядова ректор, академік Віль Бакіров. Спочатку він звернув увагу на поняття «знаковість, знакові постаті» та «пам’ять». Перше ректор розглядає як таких людей, без яких неможливо уявити певну епоху, адже вони є її символами, у «пам’яті» (представленість минулого в сьогоденні) ж він виділяє амбівалентність — здатність об’єднувати, зміцнювати солідарність, однак і роз’єднувати людей.

Віль Бакіров згадував, як вперше познайомився з Ідою Ковальовою та Володимиром Ядовим, виділив їхні особисті якості: інтелігентність, моральність, здатність дивитися на світ інакше, енергійність, відкритість, нетрадиційний підхід до науки.

Спогадами також поділилися й інші учасники круглого столу. Згадали й основоположні наукові засади, теорії, думки, які досліджували, висловлювали ці видатні вчені-соціологи, зокрема це диспозиційна концепція Володимира Ядова як теоретико-методологічний базис конструювання і реалізації компетентнісної моделі освіти, теоретико-прикладні аспекти концепції «соціальної ідентичності» у кризовому суспільстві Володимира Ядова, погляди Іди Ковальової на трансформацію ролей викладача, діджиталізацію освіти тощо.