11 жовтня 2017 року в Каразінському університеті у рамках науково-просвітницького проекту Intellect Networking відбулася лекція «Палеогенетика. Методи та досягнення», під час якої присутні дізналися, як досліджують давні організми та працюють з давньою ДНК, і які є останні відкриття у цій сфері.

«Чому дуже важко отримати та вивчати давню ДНК? Бо це велика органічна молекула, яка відразу після смерті клітини починає руйнуватися. Її поїдають і бактерії, і цвілеві гриби, й інші мікроорганізми. Вона окисляється, руйнується під впливом високих температур, змішується і забруднюється генетичним матеріалом інших організмів», — зауважила професор кафедри генетики та цитології біологічного факультету Ольга Утєвська.

За її словами, найкращим матеріалом для палеогеномного аналізу є зуби — своєрідна «капсула часу», де консервується давня ДНК.

Було охарактеризовано основні проблеми у дослідженні давньої ДНК: її деградація, контамінація, постмортальна модифікація, ампліфікація, а також аналіз сиквенсів тощо.

Також Ольга Утєвська розповіла про відносини між давньою людиною Homo Sapiens та іншими групами архаїчних гомонід.

Зокрема, наприклад, неандертальці вплинули на такі особливості людини, як формування імунної системи, хронотипу «сови», поява пігментації тощо.

Наприкінці заходу усі бажаючі могли поставити питання лектору.