У Каразінському університеті за підтримки Генерального Консульства Республіки Польща у Харкові відбувся круглий стіл, присвячений 15-річчю Меморіалу жертв тоталітаризму у Харкові.

У заході взяли участь, зокрема, Генеральний консул Республіки Польща у Харкові Станіслав Лукасік, проректор, професор Заріф Назиров, директор Центру міжнародного співробітництва, доцент Олена Шаповалова, директор Українсько-Польського академічного центру науки та культури, доцент Тетяна Біткова, завідувач кафедри нової та новітньої історії історичного факультету, професор Михайло Станчев, директор Центральної наукової бібліотеки універистету Ірина Журавльова, cтарший науковий редактор редакційно-видавничої групи Харківського тому серії «Реабілітовані історією», почесний краєзнавець Національного союзу краєзнавців України Ігор Шуйський, депутат Харківської обласної ради Михайло Пилипчук, директор навчального-виховного комплексу «Гімназія ОЧАГ», член ради Харківського товариства «Меморіал» Євген Медреш, колишній співробітник УКГБ в Харківській області Андрій Сайко, головний хранитель фондів національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Ніна Лапчинська.

З вітальним словом до присутніх звернувся Заріф Назиров, наголосивши на винятковій ролі харківського Меморіалу жертв тоталітаризму для самого міста та для українців і поляків загалом: «Нам дуже приємно, що такий важливий захід проводиться у Каразінському університеті. Меморіал тісно пов’язує Україну з Польщею. Він є нагадуванням про те, що не можна забувати минуле, потрібно робити правильні висновки».

Станіслав Лукасік згадав про події у Катині (Росія), де сталися одні з найбільш масових розстрілів поляків: «Це величезне горе для кожної польської родини, пам’ять про них живе і досі попри те, що людей розстрілювали таємно, вночі. Тому увічнення пам’яті про загиблих — це наш обов’язок».

Михайло Станчев розповів про події, які передували Катинській трагедії, — підписання Пакту Молотова-Ріббентропа між Німеччиною та СССР, а також про наслідки цієї дипломатичної угоди для поляків зокрема.

Своїми спогадами про виявлення місць розстрілу та поховання репресованих у П’ятихатках, серед яких були тисячі громадян Польщі та СРСР — жертв сталінського терору 1938–1940 років, про історію відкриття харківського Меморіалу жертв тоталітаризму та реабілатацію репресованих поділилися Михайло Пилипчук, Андрій Сайко, Євген Медреш та інші.

У рамках заходу експонувалася виставка книг, архітектурних проектів та матеріалів, пов’язаних з історією цвинтаря у П’ятихатках.