У Каразінському університеті відбувся майстер-клас відомого телевізійного та радіожурналіста, співзасновника «Громадського радіо» Андрія Куликова «Аудіопідкастинг».

Захід відбувся за участю завідувача кафедри медіа-комунікацій, професора Лідії Стародубцевої, викладача кафедри медіа-комунікацій, журналіста, регіонального кореспондента української служби «Радіо Свобода» Володимира Носкова, викладачів та студентів університету, а також — представників засобів масової інформації Харкова.

Під час зустрічі Андрій Куликов розповів присутнім про свій шлях у журналістиці, зокрема досвід роботи на радіо, його роль на сучасному етапі розвитку засобів масової інформації та комунікації, а також про специфіку роботи «Громадського радіо».

«Саме зараз в Україні перед радіо відкриваються дуже гарні перспективи, та, на жаль, це відбувається із-за поганого становища українського телебачення. За нормальних умов у нас не може існувати 15 загальноукраїнських телеканалів: для цього немає жодного економічного підґрунтя, а є лише бажання олігархів і політиків мати інформаційний ресурс, який вони використовують переважно для власної політичної, а іноді й економічної вигоди. Рекламного ринку, здатного забезпечувати таку кількість телеканалів у нас немає, тому колись він зазнає краху, і багато людей будуть змушені шукати роботу, зокрема й на радіо, якщо вчасно подбають про набуття необхідних навичок», — зазначив Андрій Куликов.

Спираючись на практичний досвід, промовець підкреслив, що радіожурналісту набагато простіше перекваліфікуватися у тележурналіста, а телевізійникам працювати на радіо складно: «На телебаченні допомагає „картинка“, на радіо є лише голос, інтонація, тембр, логічні наголоси і досить обмежений діапазон звукових ілюстрацій».

Перераховуючи особливості радіожурналістики, Андрій Куликов відзначив: «Радіо вимагає щирості — слухачі нас не бачать, але відчувають, коли їх намагаються обманути, а також реакції, усвідомлення, що тебе постійно хтось чує. Вимовлене слово на радіо важить набагато більше, ніж у інших засобах масової інформації чи комунікації». За словами Андрія Куликова, радіо — найдемократичніший спосіб спілкування, оскільки воно залишає багато простору для уяви аудиторії: слухач «домальовує» обставини про які розповідає радіожурналіст, іноді слова замінюються звуком, записаним «в полі».