Каразінський університет відзначив 210-річний ювілей. З нагоди визначної події відбулося засідання урочистої Асамблеї вчених рад за участю представників керівництва, професорсько-викладацького складу, студентів, випускників та друзів університету.

Серед почесних гостей заходу — заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха, віце-президент та академік Національної академії наук України, голова Наглядової ради Каразінського університету Анатолій Загородній, віце-президент та академік Національної академії наук України Антон Наумовець, голова Північно-Східного наукового центру НАН України, голова ради директорів Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів», академік Національної академії наук України Володимир Семиноженко, президент Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Національної академії наук України Леонід Губерський, директор Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації Анатолій Бабічев, перший заступник голови Харківської обласної ради Олена Олешко, директор департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко, президент Національної академії правових наук України, ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, академік Національної академії наук України Василь Тацій, член Президії Національної академії педагогічних наук України, ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Іван Прокопенко, голова Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Лідія Дулуб, виконуючий обов’язки командира 92-ї окремої механізованої бригади, полковник Владислав Клочков.

Відкрив асамблею ректор, академік Національної академії наук України Віль Бакіров, після чого запрошені гості привітали університет та висловили подяку представникам каразінської спільноти за збереження багатолітніх освітніх і наукових традицій та примноження здобутків університету, завдяки чому він є лідером серед вітчизняних вищих навчальних закладів, продовжує активно розвивати сучасну культуру, популяризувати науку, реалізуючи закладену у своєму девізі «пізнавати — навчати — просвіщати» просвітницьку функцію.

«Харківський університет — цілком унікальний, насамперед, тому, що він є найстарішим університетом України з неперервною традицією, це дозволило досягти безлічі блискучих результатів. У стінах Каразінського університету було прочитано першу лекцію українською мовою. Отже саме в Харкові українську мову вперше було піднесено на рівень вищої освіти, і це також заслуга університету», — зазначив М. Стріха.

На вагомому внеску у духовну скарбницю українського народу та досягненнях вихованців університету акцентував Л. Губерський: «За понад два століття університет підготував більш ніж 130 тисяч фахівців, які працюють у всіх сферах суспільного життя, прославляючи свою Alma Mater. Каразінський — єдиний університет України, де навчалися та працювали три нобелівських лауреати. Визнанням високого академічного рівня університету є його входження до списку провідних університетів світу, сформованого за версією відомого міжнародного рейтингу QS World University Rankings. Гадаю, ці результати і надалі будуть примножуватися, я хочу побажати вам у цьому успіху».

Протягом всієї історії університет збагачував і розвивав наукову картину світу, класичні освітні традиції, гармонійно поєднував фундаментальні дослідження із вихованням інтелектуальної еліти. І сьогодні він справедливо залишається флагманом освітнього та наукового векторів розвитку не тільки Харківщини, але й України загалом. «Каразінський університет зі своєю 210-річною історією, напевно, має найбільше право здійснювати оцінювання, бути інтелектуальним камертоном, за яким необхідно звіряти істинність наших кроків, правильність наших дій. Особливо це стає актуальним у часи, коли Україна визначає свій шлях розвитку. Університет має велику історію, чудове сьогодення, і, я впевнений, абсолютне, дуже значуще майбутнє», — наголосив В. Семиноженко.

Про визначні досягнення багатьох поколінь каразінської спільноти та важливу роль університету у розвиту української культури розповів ректор, академік Віль Бакіров, презентувавши доповідь «Харківський університет та українська культура» (PDF, 5,46 Mb). По завершенню презентації на гостей свята чекав музичний сюрприз — пісня у виконанні лауреата міжнародних конкурсів Віталія Лашка «Дивлюсь я на небо...». Символічно, що дану композицію було написано випускником Харківського університету, відомим поетом Михайлом Петренком.

У рамках заходу диплом Почесного доктора університету (doctor honoris causa), медаль та традиційну перепустку до університету було вручено віце-президенту та академіку Національної академії наук України А. Наумовцю (PDF, 412 Kb). «Високі освітянські, інтелектуальні, інтернаціональні традиції вашого університету та міста добре відомі у всьому світі. Наразі актуальним є зміцнення зв’язків між наукою та освітою. Харківський університет завжди реалізовував це поєднання, що служило на користь державі та світовій науці. Хрестоматійним прикладом цієї тісної співпраці стало створення Харківського фізико-технічного інституту, який породив велику плеяду наукових установ високого рівня. Ваш університет є лідером у популяризації науки, завдяки чому Харків утримує звання наукової столиці країни. У Національній академії наук України працюють і визначають рівень нашої науки тисячі ваших випускників, за що ми вам уклінно дякуємо», — зазначив А. Наумовець.

Також під час урочистого зібрання представникам університетської спільноти було вручено почесні відзнаки, нагороди та премії за високі досягнення у навчальній, науковій і виховній роботі (PDF, 372 Kb).

Цьогорічна асамблея проходила у тривожний, складний для України час. Тому, окрім ювілейних відзнак, у рамках заходу було вручено подяки працівникам університету, які брали участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України. Також, з метою допомоги військовослужбовцям та їхнім родинам підписано Меморандум про співпрацю між Радою ректорів вищих навчальних закладів Харківського регіону та командуванням 92-ї окремої механізованої бригади.

Завершилося зібрання прочитанням уривку вірша видатного вихованця університету, українського поета Володимира Сосюри «Любіть Україну» та співом у виконанні університетського академічного хору гімну «Молитва за Україну», автором якого є також випускник університету, засновник української національної музики, композитор Микола Лисенко.