У Каразінському університеті відбулася онлайн-конференція за темами: «Долі багатоманітності в контексті глобалізації», «Нове обличчя міської бібліотеки», що об'єднала науковців, бібліотекарів і студентів України та Латвії.

Зокрема, у заході взяли участь представники Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка та Балтійської міжнародної академії (Латвія).

Модераторами виступили директор програми Балтійської міжнародної академії «Управління культурою», доцент Ірина Маркіна та доцент кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету університету Михайло Шильман.

Під час конференції учасники обговорили низку актуальних питань щодо культурної ідентичності та бібліотечної справи, а саме: особливості культурної спадщини та міста — як університетського, так і культурної столиці; вплив ідентичності городян на формування бренду міста; утворення нових культурних центрів тощо.

Зокрема, доцент Балтійської міжнародної академії Людмила Бавріна розповіла присутнім про феномен культурної спадщини, її матеріальні та нематеріальні форми: «Культурна спадщина являє собою шедевр людського творчого генія і має виняткове світове значення. Наразі концепція культурної спадщини проявляється не лише в матеріальних формах, до яких відносять артефакти, будівлі, історичні пейзажі, але й включає нову категорію — нематеріальні форми: наші голоси, мову, цінності, традиції, історію, кухню, одяг, житло, традиційні вміння, технології, релігійні церемонії, мистецтво й етнос». Також Л. Бавріна охарактеризувала особливості міста як культурної столиці: «Коли ми говоримо про європейські культурні столиці, основний акцент слід робити на відкритості культур і на аспектах європейської ідентичності. Основне ж завдання культурної столиці полягає у підтримці місцевих художників, культурних операторів та заходів невеликого масштабу».

В свою чергу, декан історичного факультету університету, професор Сергій Посохов охарактеризував особливості університетського міста, його відмінності крізь призму міської культури: «Прагнення досліджувати міську культуру як цілісне явище неодмінно призводить до необхідності звернути увагу на ті інститути, які інтегрувалися у міську громаду — школи, бібліотеки, театри, поряд із цим важливе місце займає університет, який являє собою міський винахід».

Науковець також виокремив низку ознак, притаманних університетському місту, зокрема: формування навколо університету культурних осередків — друкарень, газет, журналів, бібліотек, театрів, товариств, гуртків; створення завдяки університету нового ритму життя; комплектування університетом простору культурних подій; генерування нової культури.