В межах університетського форуму «Консолідація суспільства і децентралізація влади: моделі, перспективи, ризики» відбулося секційне засідання «Соціально-гуманітарна стратегія України в контексті децентралізації».

Модераторами виступили директор Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, член-кореспондент Національної академії наук України, професор Володимир Євтух та декан філософського факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, професор Іван Карпенко.

«Децентралізація влади є мейнстрімом сучасної соціально-політичної думки, але вона не є ціллю, натомість, основним завданням є консолідація українського суспільства, і децентралізація можлива як засіб для її досягнення. На мою думку, децентралізація активізує відцентрові сили, які можуть привести до руйнації цілого. У такому разі мають бути і сили, які зможуть утримати ціле в єдності — механізми консолідації», — відзначив Іван Карпенко.

Одним із найважливіших питань обговорення стала історична пам’ять як засіб консолідації суспільства. На думку науковців, саме фахівці-історики повинні досягти консенсусу та випрацювати єдине історичне мислення щодо нашого минулого, після чого залучити громадськість до обговорення. Зокрема, зверталася увага на необхідність переосмислення історії Другої світової війни, яка має усвідомлюватися в контексті концепту «Ніколи знову», тобто війна не як героїчна перемога, а як пекло, яке не можна допускати надалі.

У зв’язку з цим акцентовано на впливі засобів масової інформації на формування світогляду людей. За словами учених, для побудови здорового суспільства та уникнення тотального впливу телебачення слід формувати у людях здатність до самостійного і критичного мислення, уміння робити власні висновки.

Представники академічної спільноти порушили також питання спеціального статусу російської мови та самоідентифікації російськомовних українців, торкнулися проблем відповідності стандартів освіти новим вимогам часу, відсутності зв’язку між стандартами середньої і вищої освіти, поставили питання виховання випускника сучасного університету та відзначили необхідність обов’язкового проведення конкурсу на написання підручників.