Випускник фізико-технічного факультету, докторант Швейцарського федерального технологічного інституту (EPFL) Олександр Крючков теоретично пояснив умови виникнення нового стану світла за допомогою методу захоплення фотонів.

Фізик-теоретик побудував першу кількісну модель для захоплення і конденсації світла за реальних умов, обґрунтував спосіб захоплення частинок світла за кімнатної температури, що вважалося можливим лише за умови наднизьких температур — менше мікрокельвіна, або на мільйонну частку градуса вище абсолютного нуля.

Конденсат Бозе-Ейнштейна — одиночна велетенська хвиля, яка виникає за наднизьких температур, що зумовлює конденсацію фотонів або втрату ними індивідуальності, внаслідок чого квантові частинки поводять себе як клони одне одного. Конденсат для частинок, що мають масу, було теоретично передбачено Альбертом Ейнштейном 1924 року, проте створення конденсату зі світла тривалий час вважалося неможливим, оскільки фотони не мають маси, наявність якої є головною умовою для його утворення. А такий конденсат міг би широко використовуватися в лазерній технології та технології сонячних панелей.

Лише 2010 року ученим Боннського університету (Німеччина) Яну Кларсу, Джуліану Шмітту, Френку Февінгеру і Мартіну Вайтцу вдалося конденсувати фотони в мікропорожнині, виготовленій із двох дзеркальних поверхонь, які розташовані поруч. За таких умов фотон поводить себе, ніби у нього є маса. Проте експеримент вимагає забезпечення відтворюваності, чого так і не вдалося досягти протягом останніх років.

Олександр Крючков, спираючись на попередні моделі, створені під час виконання магістерського диплому в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна під керівництвом члена-кореспондента Національної академії наук України, професора кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Юрія Слюсаренка, розробив теоретичну модель конденсації світла в тримірному просторі за кімнатних умов. Ця модель надає достатньо точне пояснення наявним експериментам, пояснює невдачі його повторення іншими науковими групами та вказує шляхи реалізації цього експерименту в інших лабораторіях. Статтю вихованця університету з детальним описом дослідження опубліковано в провідному журналі Physical Review A. Це друга публікація науковця в цьому журналі: першу було написано у співавторстві з Юрієм Слюсаренком, нинішня стаття — одноосібна.

Вітаємо ученого з визначним досягненням та зичимо подальших успіхів на науковій ниві!