10 лютого каразінська спільнота відзначає день народження засновника університету, громадського діяча, просвітника, вченого та винахідника Василя Назаровича Каразіна.

У січні 1791 року Василь Каразін вступив на військову службу, став постійним слухачем лекцій у Гірничому корпусі, де здобув ґрунтовні знання з математики, фізики, хімії, медицини, оволодів основними європейськими мовами. Через чотири роки він залишив службу й оселився у маєтку в селі Кручик.

Завдяки його ініціативі у 1805 році відкрився Харківський Імператорський університет — один з найстаріших у Східній Європі.

Василь Каразін — автор цінних наукових праць, відкриттів та винаходів у різних галузях науки, зокрема в галузі харчової промисловості, метеорології, органічної та неорганічної хімії. Також він висловлював самобутні ідеї щодо використання електрики й одержання штучних діамантів.

Часто просвітницьку діяльність Василя Каразіна порівнюють з діяльністю Михайла Ломоносова і Бенджаміна Франкліна.

Учений і просвітник відіграв важливу роль у розвитку науки, культури та освіти Харкова й України загалом. Він ініціював створення першого в Європі Міністерства народної освіти, сформував лабораторію й першу в Харківській губернії метеорологічну станцію, був засновником Філотехнічної спілки для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості в Україні, за його підтримки бібліотечний фонд Харківського університету поповнився 3 000 книгами.

З нагоди річниці центром краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька розроблено онлайн-виставку «Постать Василя Каразіна в образотворчому мистецтві».