У Каразінському університеті, з ініціативи Українсько-Італійського академічного центру та кафедри романської філології факультету іноземних мов, відбулася відкрита лекція професора італійської лінгвістики Університету імені Габріеле д’Аннунціо міст К’єті та Пескара (Італія) Антоніо Сорелла «Італійська мова в кінематографі».

Лектор відзначив, що в італійському кінематографі раніше за інші постало питання, якою мовою повинні розмовляти персонажі. «В італійських кінофільмах першої половини ХХ століття актори декламували тексти, як під час театральної вистави. Їх мова була штучною. Після Другої Світової війни з розповсюдженням в Італії неореалізму виникла ідея наблизити кіно до реального життя, саме через використання живої мови», — зауважив Антоніо Сорелла.

Лектор зауважив, що особливістю італійської мови є наявність великої кількості локальних діалектів, що мали значні відмінності один від одного. В середині ХХ сторіччя розповсюдженим був факт, що італійці розмовляли виключно на діалекті тієї місцевості, де проживали, та майже не знали державної мови, що отримало своє відображення у кінематографі. Зокрема італійські режисери звертали увагу на надмірне використання латинізмів та незнання італійцями правил письмової італійської мови.

Під час заходу Антоніо Сорелла розкрив також питання історичного розвитку італійської мови, особливості її фонетичної та граматичної будови, відмінності між письмовою та усною мовами, торкнувся правил, за якими будується фраза при усному спілкуванні та на письмі.