У Каразінському університеті відбулася відрита лекція завідувача кафедри геології, доцента Андрія Матвєєва про дослідження однієї з найбільших печер світу — Озерної, довжина ходів якої сягає 130 метрів.

Присутні дізналися про її походження, особливості рельєфу Поділля, де вона розташовується, та напрямки досліджень, які там проводяться: геологічні — вивчення кристалів, покладів глини, рештків тварин, озер; біологічні — кажанів, грибів; географічні — відшуковування нових ходів. «Печери цікаві і як об’єкт географічних відкриттів: ми знаємо, яка гора найвища, але нам досі не відомо, де найглибша чи найдовша печера», — зауважив Андрій Матвєєв. Так, нещодавно було відкрито два нові райони, в одному з них — Ведмежому — знайдено кістки ведмедя, встановлено, що він там проживав, а також копито сарматського коня, етимологія якого досі не відома.

Озерна особлива наявністю підземних вод та цікава тим, що рівень води коливається аж до 5–7 метрів, але це викликано не кліматичними умовами, оскільки зміни відбуваються кожні 7–9 років. Причина такого явища досі не з’ясована, однак воно дозволяє відкривати нові ходи.

Лектор розповів, що наразі це геологічний заказник, де постійно працюють вчені, проте під час окупації тут переховувалися єврейські родини, що врятувало їхні життя, а в 60–70-ті роки — в межах підготовки до польотів у космос проводилися експерименти на здатність людини перебувати тривалий час в ізоляції. В Озерній у будь-яку пору року зберігається температура повітря +10° С, є придатна до вживання вода, невеликий рівень радіації та відсутні бактерії, що сприяє науковим розвідкам, адже тут неможливо захворіти, а мікрорадіація взагалі корисна для здоров’я.