15 квітня 2021 року в Каразінському університеті з нагоди Дня італійських наукових досліджень у світі в онлайн-форматі відбулася IV Італійсько-українська наукова зустріч «Україна-Італія: археологія і формування просторів історичної пам’яті».

Захід організовано за ініціативою Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна) та Університету Кампанії Луїджі Ванвітеллі (Італія), під патронатом Посольства Італії в Україні (м. Київ) та Італійського інституту культури в Києві.

Віртуальна конференція була присвячена питанням археології та історичної пам’яті України та Італії, які мали взаємовплив у період від архаїчної епохи до Середньовіччя.

«Наша мета — простежити історичну традицію, яка об’єднує такі віддалені в просторі території України й Італії, що, однак мають спільне історичне коріння. Його джерела — у Великій грецькій колонізації 8–6 століття до н. е. та виникненні так званої Великої Греції на території Італії та грецьких полісів у Північному Причорномор’ї. Також це пов’язано з поширенням Римської, а потім Візантійської імперії на значні території та з появою генуезьких колоній у Причорномор’ї», — зауважила доцент історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Оксана Ручинська.

Відкрив конференцію виконувач обов’язків ректора, академік Віль Бакіров, який розповів про внесок Каразінського університету в розвиток досліджень в галузі греко-римської історії та археології. Зокрема, він зауважив, що вже перший ректор Харківського університету — професор Іван Рижський — філолог, історик стародавнього світу, який досліджував систему богослужіння й державний устрій Риму в різні періоди його існування. Також він згадав діяльність вчених, як-от: Михайла Луніна, Петра Кеппена, Івана Нетушила, Владислава Бузескула та інших.

У межах заходу українські вчені розповіли про унікальні пам’ятки на українських територіях Північного Причорномор’я: Ольвію, Херсонес, Чембало та Візантійську Таврику, а італійські науковці ознайомили з історією древніх Кум, Сібаріса, Геркуланума.