Колектив Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна з глибоким сумом сповіщає про те, що 29 серпня 2015 року на 89-му році життя помер видатний вчений, доктор філософських наук, заслужений професор університету Олексій Маркович Куць.

Майже все своє життя О. М. Куць присвятив науці та вихованню молодого покоління вчених із самостійним мисленням та жагою розвивати сильну українську державу.

У роки Другої світової війни Олексій Маркович був учасником бойових дій, не раз ризикував життям заради захисту Батьківщини від загарбників, за що його нагороджено військовими відзнаками — орденами та медалями.

Життя та діяльність О. М. Куця нерозривно пов’язано з Каразінським університетом. Майже 60 років він нестримно та захоплено збагачував не тільки університетську наукову скарбницю, але й розвивав міжнародні академічні зв’язки України. За плідну працю на ниві дружніх зв’язків України, Чехії та Словаччини О. М. Куця відзначено нагородами цих країн, зокрема медаллю імені Зденека Неєдли, також за високі досягнення у навчальній, науковій та виховній роботі професора нагороджено медаллю імені В. Н. Каразіна.

Олексій Маркович мав заслужений авторитет як в Україні, так і за її межами, про що свідчить велика кількість нагород та премій за вагомий внесок у розвиток освіти і науки. Він є автором понад 150 наукових творів, серед яких — навчальні посібники і монографії. Особливу увагу О. М. Куць приділяв дослідженню таких актуальних питань, як національно-патріотичне виховання молоді в умовах становлення незалежності України, етнополітичні аспекти українського етнодержавознавства, формування української політичної нації та конкретизація концепції національної ідеї, що нерідко ставали провідними темами наукових конференцій, круглих столів та теоретичних семінарів.

За роки діяльності Олексій Маркович виховав велику плеяду науковців, під його керівництвом кандидатами наук стали 19 вчених. Під час роботи зі студентами він велику увагу приділяв формуванню їх особистості не тільки в науковому, а й у культурному та духовному вимірах, виховував поважне ставлення до національної ідеї серед молоді, здатність до самостійного і творчого мислення. Його доброзичливе ставлення до кожного, щира підтримка, цінні та мудрі поради завжди допомагали студентам й колегам як в професійній діяльності, так і в повсякденному житті.

Для багатьох представників каразінської спільноти Олексій Маркович був не лише колегою, вчителем, а й близьким другом. Він пішов із життя, але його мудрість, наукова спадщина та невичерпна віра у міць української нації ще багато років слугуватиме прикладом для наступних поколінь політологів, соціологів та філософів.

Олексій Маркович Куць — видатний вчений, чудова Людина, чиє ім’я назавжди залишиться в серцях його учнів, колег і послідовників. Розділяємо скорботу та біль рідних, близьких, друзів і колег — всіх, хто знав і працював з Олексієм Марковичем.