На засіданні Науково-координаційної ради Державної цільової науково-технічної та соціальної програми «Наука в університетах» на 2008–2017 роки, яка функціонує при Міністерстві освіти і науки України, було підведено підсумки конкурсу наукових та науково-технічних проектів. За результатами конкурсу науковці Каразінського університету виграли тендер у розмірі 800 тисяч гривень (у 2013 році) на реалізацію проекту «Розробка нових композитних середовищ для реєстрації іонізуючого випромінювання на основі нанодисперсних матеріалів» у секції «Нові речовини і матеріали». Розробкою проекту займається Науково-навчальний центр «Функціональні матеріали», що працює на базі кафедри фізики кристалів фізичного факультету університету. Очолює проект член-кореспондент НАН України, професор університету Ю.В. Малюкін.

Головною метою проекту є розробка та дослідження характеристик нанодисперсних композиційних сцинтиляторів на основі пористих матеріалів з введеними у них домішковими іонами та наночастками різної природи, а також тонких сцинтиляційних плівок на основі матеріалів з високою ефективністю реєстрації теплових нейтронів. У рамках проекту планується розробити методики отримання пористих матеріалів на основі SiO₂ золь-гель матриць, анодованого алюмінію та колоїдних кристалів з контрольованим розміром пор, а також розробити і вдосконалити існуючі методики отримання сцинтиляційних нанокристалів та тонких плівок. Отримані нанокристали будуть інкорпоровані в пористі матриці, що у подальшому дозволить отримати композиційні сцинтиляційні матеріали. Введення нанокристалів у пори проводитиметься як шляхом пропитування матриць розчином наночасток, так і шляхом осадження з парової фази. Планується введення у пористі матриці іонів з високим значенням перетину захоплення та органічних сцинтиляторів, що дозволить отримувати ефективні матеріали для реєстрації теплових нейтронів. У рамках проекту також заплановано отримання сцинтиляційних плівок на основі матеріалів з високим вмістом іонів з високим значенням перетину захоплення (зокрема Gd), що дозволить отримати ефективні плівкові нейтронні детектори.

Ці розробки можна використовувати в ядерній фізиці, фізиці елементарних частинок і в електроніці.