10 грудня 2015 року в Інституті фізики плазми Макса Планка (м. Грайфсвальд, Німеччина) німецькі фізики та інженери нагріли гелієву плазму до температури близько мільйона градусів за Цельсієм в одній із найбільших установок термоядерного синтезу у світі — стелараторі Вендельштайн 7Екс (W7–X). Це величезний крок до отримання чистої невичерпної енергії завдяки термоядерному синтезу.

Науковцям було складно побудувати пристрій, в якому можна контрольовано нагрівати плазму до ста мільйонів градусів за Цельсієм. Зазначимо, що на відміну від ядерного поділу, який використовується на атомних електростанціях, під час термоядерного синтезу не виділяються радіоактивні відходи.

За оцінками вчених, W–7X зможе утримувати плазму протягом понад 30 хвилин. Під час першого запуску плазму за допомогою лазера нагріли до температури майже 1 мільйона градусів за Цельсієм та утримували протягом приблизно однієї десятої секунди. Це засвідчило, що всі системи установки працюють у штатному режимі. У січні 2016 року заплановано розпочати використання водневої плазми, що надалі застосовуватиметься у промислових термоядерних реакторах.

Ця подія має велике значення і для Каразінського: в університеті у травні 1962 року академік Кирило Синельников створив першу і єдину в СРСР кафедру фізики плазми. Випускник цієї кафедри, член-кореспондент НАН України, професор кафедри прикладної фізики та фізики плазми фізико-технічного факультету Ігор Гаркуша нині очолює Інститут фізики плазми Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», де експлуатують низку стелараторів «Ураган», які до запуску німецького W–7X були найбільшими в Європі.

Серед фізиків та інженерів Інституту фізики плазми Макса Планка — багато випускників фізико-технічного факультету Каразінського університету різних поколінь, більшість із яких здобули там учений ступінь PhD. Крім цього, провідна роль у створенні систем високочастотного нагрівання плазми у W–7X належить відділу, очолюваному почесним доктором Каразінського університету, професором Жаном-Марі Нотердамом.

На фізико-технічному факультеті розвивається наукова школа з фізики плазми та керованого термоядерного синтезу, заснована членом-кореспондентом НАН України, професором Костянтином Степановим. Також науковців університету, зокрема професорів фізико-технічного факультету Володимира Михайленка та Костянтина Степанова відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки за дослідження колективних механізмів нагрівання та перенесення плазми в тороїдних магнітних пастках.

Учені фізико-технічного факультету здійснили значний внесок у розвиток стелараторної концепції термоядерного синтезу та успішно реалізували низку вітчизняних і міжнародних наукових проектів у галузі фізики плазми, які здобули світове визнання. Завдяки цьому Каразінський університет було прийнято до Європейської асоціації освіти в галузі фізики плазми та керованого термоядерного синтезу FUSENET.